Головний приз кінознавців і кінокритиків на кінофестивалі "Кінотавр" був присуджений картині Сергія Лозниці "Щастя моє".
"Щастя моє" - перший в історії конкурсу Російського фестивалю "Кінотавр" український фільм, ігровий дебют російського документаліста Сергія Лозниці.
Дія фільму відбувається в Росії - в ньому йдеться про далекобійника, який губиться в глушині російської провінції. Зйомки, проте, велися на Україні на українські, німецькі та голландські кошти, а оператор Олег Муту і актор Влад Іванов, відомі за фільмом Крістіана Мунджіу "4 місяці, 3 тижні і 2 дні", що отримав "Золоту пальмову гілку" 2007 року, приїхали з Румунії, так що картина вийшла, по суті, інтернаціональна.
За словами режисера, це фільм і про Росію, і про СРСР, і про устрій світу взагалі. Це історія загальнолюдська, зроблена на російському матеріалі. Фільм про терпимість один до одного, про те, чому нас навчило або не навчило століття кривавих воєн і революцій.
Шість років тому, за словами Лозниці, він написав сценарій, потім були пошуки фінансування, і за цей час він зняв ще п'ять документальних фільмів, і багато персонажів і історій в "Щасті моєму" запозичені з життя, а сам сюжет, хоч і є фантазією автора, цілком правдоподібний.
Фільм викликав неоднозначну реакцію. Одні критики дорікали картині у фальші, "рваному сюжеті", "підробці під документальність" і плагіаті, заснованому на російських картинах 90-х років. Прихильники ж говорять про те, що фільм гіпнотизує постановкою кадру, абсурдизмом, схожим на Сорокіна, і гумором.
3 
1
Коментарі
2