Європа більше не орієнтир: Україна планує підвищувати викиди в атмосферу, розвиваючи вугільну галузь

В заключний день кліматичних переговорів к Варшаві не залишається сумнівів , що Україна не планує узгоджувати розвиток енергетики згідно стандартів ЄС. Голова делегації України, Олег Проскуряков відмітив прогрес України на переговорах у створенні системи моніторингу та звітності , та при цьому пообіцяв розвивати атомну та вугільну галузь, повідомляє Голова української молодіжної кліматичної асоціації Ольга Мончак.

Згідно запропонованої енергетичної стратегії України, доля викопного палива, зокрема вугілля, зростатиме в енергобалансі країни кожного року.

У відповідь на це, обурені  відсутністю прогресу,  найбільші громадські організації світу (включаючи українські УМКА та НЕЦУ) та сотні офіційних спостерігачів масово покинули конференцію, не дочекавшись завершення переговорів.

"Викопна" стратегія

"Академія Наук України разом з ООН дослідили вуглецевий слід при реалізації поточного варіанту енергетичної стратегії України. Зараз викиди в атмосферу в Україні складають приблизно 400 мільйонів тон CO2. Згідно з наведеним дослідженням, у 2020 році викиди України складатимуть від 350 до 520 тон СО2, - зазначає представник офіційної делегації України від Державного агенства екологічних інвестицій, Михайло Чиженко.  – 510 тон ми матимемо, якщо вестимо "Business as usual", 350 тон CO2 викиди сягнуть за умови, якщо ми підпишемо угоду про асоціацію з Європейським Союзом, та матимемо підтримку.

Згідно з наявним прогнозом за умов втілення поточної енергетичної стратегії ми вийдемо на плато, яке складатиме 60% викидів від 1990 року – лише у 2030 р. Це пов'язано з тим, що стратегія значним чином зав'язана на викопному паливі, зокрема, вугіллі. Водовугільні технології, пиловугільні суміші – все це не дозволить скоротити викиди в Україні."

Посилання на енергетичну стратегію України є  абсолютно незадовільним з точки зору громадських організацій, представлених на 19 Конференції Сторін. Зокрема, одним з важливих напрямків на розвитку для України є низьковуглецевий,  який ніяк не можливо поєднати з поточним "викопним" сценарієм вітчизняної енергетики.  За таких цілей Україна ризикує знову опинитись серед аутсайдерів на наступних переговорах в Перу. Стимулом для дій зі скорочення викидів в Україні залишаються іноземні інвестиції.

"Україні вже зараз необхідно терміново переглядати орієнтири енергетичного сектору, оскільки через неадекватну енергетичну політику в 2006-2012 роках  енергетика  країни  знаходиться в кризовому стані, - дорікає Олег Савицький, експерт з екологізації політики та практики НЕЦУ.

Однією з причин такої ситуації є те, що Енергетична стратегія України до 2030 року не була реалістичним та науково обґрунтованим документом. Оцінки споживання енергоресурсів в стратегії засновані на значно перебільшених припущення економічного зростання (ріс ВВП на 5% на рік в базовому сценарії). Також  в зазначеному документі надзвичайно низький відсоток підвищення енергоефективності (лише 1,2% на рік) і низькі цілі зі зниження електроємності економіки (лише 40% до 2030 року). Енергетична стратегія України мала бути суттєво доопрацьована, та cтаном на жовтень 2013 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства не було проінформовано про результати процесу перегляду. Оновлений проект стратегії фактично не є затвердженим.

Згідно заяви представниці Світової організації з охорони здоров'я (World Health Organisation) щороку 3,2 мільйона людей гинуть від забруднення атмосферного повітря. Спеціалісти з WHO стверджують, що втілюючи міри адаптації та обмежуючи розвиток вугільної промисловості держави можуть зберегти значні фінанси, що вкладаються в охорону здоров'я.

Європа більше не  орієнтир:  Україна планує підвищувати викиди в атмосферу, розвиваючи вугільну галузь

В заключний день кліматичних переговорів к Варшаві не залишається сумнівів , що Україна не планує узгоджувати розвиток енергетики згідно стандартів ЄС. Голова делегації України, Олег Проскуряков відмітив прогрес України на переговорах у створенні системи моніторингу та звітності , та при цьому пообіцяв розвивати атомну та вугільну галузь, повідомляє Голова української молодіжної кліматичної асоціації Ольга Мончак.

Згідно запропонованої енергетичної стратегії України, доля викопного палива, зокрема вугілля, зростатиме в енергобалансі країни кожного року.

У відповідь на це, обурені  відсутністю прогресу,  найбільші громадські організації світу (включаючи українські УМКА та НЕЦУ) та сотні офіційних спостерігачів масово покинули конференцію, не дочекавшись завершення переговорів.

"Викопна" стратегія

"Академія Наук України разом з ООН дослідили вуглецевий слід при реалізації поточного варіанту енергетичної стратегії України. Зараз викиди в атмосферу в Україні складають приблизно 400 мільйонів тон CO2. Згідно з наведеним дослідженням, у 2020 році викиди України складатимуть від 350 до 520 тон СО2, - зазначає представник офіційної делегації України від Державного агенства екологічних інвестицій, Михайло Чиженко.  – 510 тон ми матимемо, якщо вестимо "Business as usual", 350 тон CO2 викиди сягнуть за умови, якщо ми підпишемо угоду про асоціацію з Європейським Союзом, та матимемо підтримку.

Згідно з наявним прогнозом за умов втілення поточної енергетичної стратегії ми вийдемо на плато, яке складатиме 60% викидів від 1990 року – лише у 2030 р. Це пов'язано з тим, що стратегія значним чином зав'язана на викопному паливі, зокрема, вугіллі. Водовугільні технології, пиловугільні суміші – все це не дозволить скоротити викиди в Україні."

Посилання на енергетичну стратегію України є  абсолютно незадовільним з точки зору громадських організацій, представлених на 19 Конференції Сторін. Зокрема, одним з важливих напрямків на розвитку для України є низьковуглецевий,  який ніяк не можливо поєднати з поточним "викопним" сценарієм вітчизняної енергетики.  За таких цілей Україна ризикує знову опинитись серед аутсайдерів на наступних переговорах в Перу. Стимулом для дій зі скорочення викидів в Україні залишаються іноземні інвестиції.

"Україні вже зараз необхідно терміново переглядати орієнтири енергетичного сектору, оскільки через неадекватну енергетичну політику в 2006-2012 роках  енергетика  країни  знаходиться в кризовому стані, - дорікає Олег Савицький, експерт з екологізації політики та практики НЕЦУ.

Однією з причин такої ситуації є те, що Енергетична стратегія України до 2030 року не була реалістичним та науково обґрунтованим документом. Оцінки споживання енергоресурсів в стратегії засновані на значно перебільшених припущення економічного зростання (ріс ВВП на 5% на рік в базовому сценарії). Також  в зазначеному документі надзвичайно низький відсоток підвищення енергоефективності (лише 1,2% на рік) і низькі цілі зі зниження електроємності економіки (лише 40% до 2030 року). Енергетична стратегія України мала бути суттєво доопрацьована, та cтаном на жовтень 2013 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства не було проінформовано про результати процесу перегляду. Оновлений проект стратегії фактично не є затвердженим.

Згідно заяви представниці Світової організації з охорони здоров'я (World Health Organisation) щороку 3,2 мільйона людей гинуть від забруднення атмосферного повітря. Спеціалісти з WHO стверджують, що втілюючи міри адаптації та обмежуючи розвиток вугільної промисловості держави можуть зберегти значні фінанси, що вкладаються в охорону здоров'я.

Європа більше не  орієнтир:  Україна планує підвищувати викиди в атмосферу, розвиваючи вугільну галузь

В заключний день кліматичних переговорів к Варшаві не залишається сумнівів , що Україна не планує узгоджувати розвиток енергетики згідно стандартів ЄС. Голова делегації України, Олег Проскуряков відмітив прогрес України на переговорах у створенні системи моніторингу та звітності , та при цьому пообіцяв розвивати атомну та вугільну галузь, повідомляє Голова української молодіжної кліматичної асоціації Ольга Мончак.

Згідно запропонованої енергетичної стратегії України, доля викопного палива, зокрема вугілля, зростатиме в енергобалансі країни кожного року.

У відповідь на це, обурені  відсутністю прогресу,  найбільші громадські організації світу (включаючи українські УМКА та НЕЦУ) та сотні офіційних спостерігачів масово покинули конференцію, не дочекавшись завершення переговорів.

"Викопна" стратегія

"Академія Наук України разом з ООН дослідили вуглецевий слід при реалізації поточного варіанту енергетичної стратегії України. Зараз викиди в атмосферу в Україні складають приблизно 400 мільйонів тон CO2. Згідно з наведеним дослідженням, у 2020 році викиди України складатимуть від 350 до 520 тон СО2, - зазначає представник офіційної делегації України від Державного агенства екологічних інвестицій, Михайло Чиженко.  – 510 тон ми матимемо, якщо вестимо "Business as usual", 350 тон CO2 викиди сягнуть за умови, якщо ми підпишемо угоду про асоціацію з Європейським Союзом, та матимемо підтримку.

Згідно з наявним прогнозом за умов втілення поточної енергетичної стратегії ми вийдемо на плато, яке складатиме 60% викидів від 1990 року – лише у 2030 р. Це пов'язано з тим, що стратегія значним чином зав'язана на викопному паливі, зокрема, вугіллі. Водовугільні технології, пиловугільні суміші – все це не дозволить скоротити викиди в Україні."

Посилання на енергетичну стратегію України є  абсолютно незадовільним з точки зору громадських організацій, представлених на 19 Конференції Сторін. Зокрема, одним з важливих напрямків на розвитку для України є низьковуглецевий,  який ніяк не можливо поєднати з поточним "викопним" сценарієм вітчизняної енергетики.  За таких цілей Україна ризикує знову опинитись серед аутсайдерів на наступних переговорах в Перу. Стимулом для дій зі скорочення викидів в Україні залишаються іноземні інвестиції.

"Україні вже зараз необхідно терміново переглядати орієнтири енергетичного сектору, оскільки через неадекватну енергетичну політику в 2006-2012 роках  енергетика  країни  знаходиться в кризовому стані, - дорікає Олег Савицький, експерт з екологізації політики та практики НЕЦУ.

Однією з причин такої ситуації є те, що Енергетична стратегія України до 2030 року не була реалістичним та науково обґрунтованим документом. Оцінки споживання енергоресурсів в стратегії засновані на значно перебільшених припущення економічного зростання (ріс ВВП на 5% на рік в базовому сценарії). Також  в зазначеному документі надзвичайно низький відсоток підвищення енергоефективності (лише 1,2% на рік) і низькі цілі зі зниження електроємності економіки (лише 40% до 2030 року). Енергетична стратегія України мала бути суттєво доопрацьована, та cтаном на жовтень 2013 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства не було проінформовано про результати процесу перегляду. Оновлений проект стратегії фактично не є затвердженим.

Згідно заяви представниці Світової організації з охорони здоров'я (World Health Organisation) щороку 3,2 мільйона людей гинуть від забруднення атмосферного повітря. Спеціалісти з WHO стверджують, що втілюючи міри адаптації та обмежуючи розвиток вугільної промисловості держави можуть зберегти значні фінанси, що вкладаються в охорону здоров'

Європа більше не  орієнтир:  Україна планує підвищувати викиди в атмосферу, розвиваючи вугільну галузь

В заключний день кліматичних переговорів к Варшаві не залишається сумнівів , що Україна не планує узгоджувати розвиток енергетики згідно стандартів ЄС. Голова делегації України, Олег Проскуряков відмітив прогрес України на переговорах у створенні системи моніторингу та звітності , та при цьому пообіцяв розвивати атомну та вугільну галузь, повідомляє Голова української молодіжної кліматичної асоціації Ольга Мончак.

&

×