У Жовкві, що на Львівщині, цього сезону побільшало туристів. Минулого літа туристичні автобуси приїжджали переважно на вихідні. Цього року їздять по два-три щодня. Минулого року місто відвідали 900 автобусів.
Жовква – районний центр за 25 км від Львова. Ідеальне ренесансне місто, збудоване у 1594 році гетьманом Станіславом Жолкевським. П'ять визначних місць можна оглянути за три години. Пам'ятки знаходяться компактно в центрі.
Церква Різдва Христового XVII століття розміщена у комплексі Василіанського монастиря. Кажуть, це найбезпечніше місце і тут можна ховатися від війни та землетрусу. У 1939 році під час літургії у церкву залетів снаряд, ніхто із парафіян не постраждав.
"А все через святого Партенія, - показав Gazeta.ua мощі місцевий парох отець Артемій. - Цей святий переданий нам із Відня. Бо як монастир без мощей? Партеній – вірменин. Разом із братом Колодієм були палені наживо, бо не поклонилися ідолам. Їх тіло не брав вогонь. Тоді кат добив братів. Колодій зберігається у Франції".
Зверху під склепінням розмальовані українські козаки, Михайло Грушевський, Петро Сагайдачний.
"По них у радянський час стріляли, - розповів отець Артемій, показуючи на обстріляну стелю. - З іншої сторони українських вояків просто затерли, але силуети видно. Тому реставратори навіть не відновлювали зображення. Улюблені кольори нашої церкви – вишневий, жовтий, блакитний".
Площа Вічева – центр міста, улюблене місце туристів і міщан. Тут проводять професійні та весільні фото-сесії. З площі видно дві церкви-архітектурні пам'ятки, замок, оборонні мури міста, старовинні кольорові двоповерхові будинки, ратушу. За замком видно гору Гарай, яка тягнеться у Польщу.
"Особливо гарно тут, коли над замком заходить вечірнє сонце. Або увечері, коли всю площу освічують ліхтарі, а ратуша та костел Лаврентія підсвічується кольоровим світлом", - розповів приїжджий львівський фотограф 28-річний Станіслав.
Міські смітники у центрі прикрашені малюнками та написами: "Обіцяю не смітити, бути чемним. Вовчик Братик", "Я не байдужий і не скупий" - бурундучок годує голубів, "Я довго йшов до цього – і ось я тут".
Ресторан "На підсінню" у колишньому ковальському цеху на східній частині площі. Колись тут був цех золотарів, виготовляли ґудзики, персні, пояси. Заклад знаходиться у напівпідвалі під низькою стелею. Його можна упізнати за цеховими кованими знаками на стіні. Кухня тут традиційна. Ціни на рівні райцентру. Борщ можна узяти за 9 гривень, печеню по-жовквівськи за 14,60.
Стовп кари на центральній площі. У давнину до нього прив'язували злодіїв, пияк для загальноміського посміховиська. За образу гідності, дрібну крадіжку давали 50-80 різок. Найтяжча кара була за крадіжку коней, підпал майна та убивство. Тоді біля стовпа відрубували голову, вішали. Коли у місті міняли стару бруківку на нову, відкопали це місце з оригінальним кам'яним фундаментом. Зараз його виклали білими каменями, самого стовпа не відновили.
Є переказ, що у 1628 році місцевого золотаря водили в кайданах по площі навколо стовпа за те, що "сороміцькою лайкою священика обізвав".
Замок закладений під керівництвом італійського архітектора Павла Щасливого. Тут можна побачити, як виглядала польська королівська резиденція Станіслава Жолкевського.
"Хитрі екскурсоводи розповідають польським туристам, що хто побуває у замку, буде щасливий, - наголосив 32-річний перехожий Ігор Горак. - Бо то і місто щасливе – тут вісім церков. Насправді від замку лишилися одні стіни, реставрували тільки фасад. Усередині розміщені партії, водійські курси, на подвір'ї купа побитої цегли. Та туристи їдуть, як скажені. Замок колись відвідували Іван Мазепа, Петро Перший. Екскурсія по замку коштує 40-100 грн".
Електричний металевий стовп на перехресті вулиці Святої Трійці і Львівської біля автобусної зупинки. Це перший стовп, який поставили в районі, коли почали проводити електроенергію. Зверху збереглася табличка з роком встановлення – 1933. Електроопора діє до сьогодні, хоча метал не покривають антикорозійною сумішшю і фарбою. Так виглядали перші радянські електричні стовпи.
Коментарі
11