Ви коли-небудь замислювалися, чому, як би ви не намагалися, не можете згадати деталі свого раннього дитинства?
Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Science, пропонує нове пояснення цього феномену.
За словами вчених, проблема не в тому, що ці спогади не існують, а в тому, що вони просто недоступні для нас у більш пізньому віці.
У дослідженні брали участь 26 немовлят віком від 4 до 24 місяців, яких розділили на дві групи: до 12 місяців і від 12 до 24 місяців. Немовлят помістили в МРТ-апарат, де їм показували серію зображень, кожне з яких було видно лише 2 с. Метою експерименту було зафіксувати активність гіпокампа - частини мозку, що відповідає за емоції, пам'ять і автономну нервову систему.
Після того, як немовлятам показали серію зображень, їм демонстрували два зображення одночасно: одне - знайоме, а інше - нове. Вчені відстежували рухи очей дітей, з'ясовуючи, на якому зображенні вони зупиняли погляд довше. Якщо немовля дивилося довше на знайоме зображення, це свідчило про його здатність відновити пам'ять.
Якщо ж дитина не надавала перевагу жодному зображенню, це вказувало на менш розвинену пам'ять. Після збору даних команда дослідників проаналізувала МРТ-скани тих дітей, що впізнавали зображення, і порівняла їх з іншими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У якому віці вагітніти, щоб народити розумних дітей
Результати показали, що у старших немовлят (від 12 місяців і старше) спостерігалася значно більша активність гіпокампа при кодуванні пам'яті. Окрім того, лише у старших дітей була зафіксована активність в орбітофронтальній корі - ділянці мозку, яка відповідає за прийняття рішень і розпізнавання.
Хоча точні причини, чому пам'ять розвивається саме таким чином, ще не з'ясовані, вчені припускають, що це пов'язано з численними змінами, що відбуваються в мозку немовляти. "Мозок дитини переживає безліч трансформацій в цей період - від змін у сприйнятті до швидкого анатомічного зростання гіпокампа", - пояснює доктор Нік Терк-Браун, провідний автор дослідження і професор психології Єльського університету.
Ще одне припущення, яке висловлюють дослідники, полягає в тому, що гіпокамп у немовлят може не отримувати чітких "пошукових запитів" для відновлення спогадів, які були збережені на основі вражень, що дитина переживала в той момент.
Це дослідження відкриває нові можливості для вивчення розвитку пам'яті у дітей та надає важливі інсайти в те, як функціонує наш мозок у найперші роки життя.
Інтелект дитини визначається спадковими факторами лише на 40–60%. Решта залежить від впливу середовища. Науковці з'ясували, що в цих відсотках головна - мама.
Татові гени здебільшого відповідають за сексуальну поведінку, ступінь агресивності, харчову поведінку. А ось за когнітивні функції відповідають мамині гени: мислення, аналітичні здібності, прогнозування і т.д., залежать саме від жінки.
1 
79692
Коментарі