Гучне ДТП зі смертельним наслідком в Хмельницькій області напередодні Нового року призвело до звільнення з посади начальника УМВС Тернопільської області. Винуватцем трагедії вважають працівника Тернопільської ДАІ. Очікується, що жахлива подія призведе, нарешті, до "чистки" силових структур в обох областях, з їх традиційно високими показниками злочинності.
В Україні нікого не дивує беззаконня з боку органів, що покликані охороняти закон і право. Ставлення громадян до тих, хто повинен захищати їх спокій, часто гірше, ніж до звичайних злодіїв. Люди не просто не довіряють правоохоронцям, вони не поважають їх і навіть бояться, адже майже щодня отримують новини про хабарництво, міліцейський терор, безчинство на дорогах або інші "славетні" діяння слуг закону.
І саме на Тернопільщині за останнє десятиріччя сформувалася так звана "золота еліта" - влада місцевих чиновників. Така собі "кругова порука", коли можновладці та силовики, замішані у різних махінаціях, підтримують крісла одне одного, не даючи ходу резонансним справам, що час від часу доходять до відома широкого загалу. Один з багатьох прикладів – кримінальна справа щодо одного з районних прокурорів-хабарників, яку успішно прикрили. Вже за добу злочинець у петлицях був на волі та вихвалявся, що справу буде закрито за відсутності складу злочину...
Влада в країні змінюється. А керівниками правоохоронних органів в області залишаються ті самі члени клубу "золотої еліти", або їх ставленики. А нових службовців назначених з центру, просто купують, тими ж хабарами, а потім шантажують. Майже як у повісті А. Козачинського "Зелений фургон", де пришле керівництво підкуповували парою чобіт. Тільки ціна прихильності тут значно більша. Справжній "спрут", який опутав систему органів правопорядку, здавалося б, пробити неможливо. Проте – не буває правил без виключень...
Миротворець
2007 року обласне управління Служби безпеки України очолив молодий полковник Олександр Радецький, який не бажав ставати гвинтиком у "золотий" системі, усіма силами намагався змінити ситуацію на Тернопільщині. Призначений майже одночасно з Радецьким керівник області Юрій Чижмарь (нині заступник губернатора Київської області) згадує його як людину з загостреним почуттям справедливості, що завжди вміла брати на себе відповідальність і виконувати свої обов'язки, не зважаючи на обставини: "Він чітко виконував поставлені перед ним завдання. У нас було дуже багато скарг громадян щодо корупційних порушень. Зрозуміло, що я перенаправляв ці заяви в прокуратуру, міліцію, СБУ. Що стосується служби, яку очолював Олександр Віталійович - реакція дійсно була миттєвою, без будь-якої тяганини".
"З часу приходу на керівну посаду в один з ключових правоохоронних органів області О. Радецький почав системно руйнувати схеми беззаконня і безкарності, що впродовж тривалого часу укорінилися та існували в певних органах влади області, передусім, управлінні внутрішніх справ. (...) Виважена державницька позиція О. Радецького неодноразово дозволяла уникнути суспільних негараздів, припиняла радикальні настрої окремих громадян, попереджувала виникнення політичних конфліктів", - написав про Олександра Радецького Орест Муц, колишній голова Тернопільської обласної організації "Партії Регіонів", а нині депутат Верховної Ради.
Голова Республіканської Християнської партії та один із засновників Народного Руху України, письменник Микола Поровський висловлює вдячність Радецькому за допомогу у наданні інформації та архівних даних для написання його книги "Бурею битва гриміла" про визвольну боротьбу УПА на Рівненщині та у Тернопільщині.
"Його відрізняє патріотизм, загострене відчуття справедливості, бажання бути корисним у справі будівництва української держави", - розповідає Поровський про офіцера, з яким доля його зводила в різні періоди життя.
Прихильник українських традицій та історії, новий начальник СБУ 2007 р. долучився до організації виставки архівних документів "Розсекречена пам'ять", присвяченої трагедії Голодомору; став ініціатором дуже сміливої, як для його відомства, фотовиставки "УПА: історія нескорених" у 2009 р.; надав чимало експонатів до Музею політв'язнів та репресованих у Тернополі.
Носій нового світогляду, молодий керівник користувався повагою і у ветеранів Служби. "Хоча він молодший за своїх попередників й ідеологія в нього відрізняється від ідеології ветеранського руху - він завжди ставився з повагою до старшого покоління, і це його характеризує як порядну людину", - каже один з ветеранів Тернопільської служби Безпеки, який неодноразово дискутував з Радецьким на теми, пов'язані з історією.
Немає служби без духовності
У 2008 р. Радецький заклав унікальну каплицю на території свого Управління. Ця споруда унікальна тим, що була освячена представниками трьох Церков – Православними церквами Московського і Кіївського Патріархатів та Греко-Католицькою церковью.
"Це перше управління закритої структури, якою є СБУ, що допустила церкву до богослужінь на його території", - каже владика Нестор, єпископ Тернопільський і Бучацький УПЦ КП. "А сам пан Олександр щиро віруюча людина. Завжди був прикладом у цьому для своїх підлеглих, ніколи не забував про Бога і, я вірю, що Бог його теж ніколи не покидає".
Духовний наставник Радецького, панотець Назарій з Почаївського Свято-Духівського скиту (УПЦ МП) також описує Радецького як чоловіка віри, який часто відвідував церкву, радився з особистих проблем, просив помолитися, а також допомагав монастирю: "Людина мені дуже подобається за душевні якості. І добрий, і слухати вміє, і думки в нього правильні", - каже Назарій.
"Здібний і дуже професійний, він умів поєднати тут, на Тернопіллі, те що стосується міжконфесійних відносин, надзвичайно толерантно", - зазначає Андрій Романків, синкел Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ.
Всім не догодити
Здобути авторитет для своєї служби завжди було одним з головних прагнень Радецького. 3-4 роки тому в тернопільських газетах часто публікувалися репортажі про те, як співробітники СБУ запобігали поширенню контрабанди, брали на хабарництві різних високопосадовців, слідчих міліції, та працівників ДАІ, розкриваючи корупційні схеми, що діяли на Тернопоільщині роками.
У березні 2009 р. полковник СБУ був удостоєний Державної нагороди від Президента (орден Данила Галицького), а через місяць, у неповні 35 років, отримав звання генерал-майора СБУ.
Досягнення молодого правоохоронця не могли не викликали протидії з боку інших відомств, яким, поміж іншим, набридли постійні втручання СБУ в роботу їх налагодженої системи. Боротьба Радецького з "перевертнями у погонах" призвела до полювання на нього і його колег самих перевертней. Так була розв'язана ціла міліцейська кампанія з метою зловити співробітників Служби на бодай хоч якихось порушеннях. Появою "чорнушних" публікацій в інтернеті з використанням нічим необґрунтованих звинувачень вороги Радецького намагалися налаштувати проти нього громадськість та керівництво держави. Втім це не зупинило молодого генерал-майора. Не звертаючи на "чорний піар", він продовжував робити те що й мав. Але Радецький не обмежувався кабінетною роботою.
"Якось губернатор Чижмарь хотів перевірити, бойову готовність підрозділу. Провели тактико-стройові навчання, в яких я особисто брав участь, - пригадує полковник Сергій Корнійчук, командир 31-ї бригади Збройних сил України у Тернополі. - Радецький особисто очолював своїх бійців, був одягнений у камуфляж і сам із ними виконував елементи (вправи з автоматом, підходи, прийоми), показував, як це робиться. І мені, наприклад, дуже сподобалося - що керівник такого рівня сам, практично демонструє майстерність, яку необхідно досягти", - каже військовий.
Колишні підлеглі згадують Радецького як ерудованого, емоційного і запального, але справедливого керівника, який дуже багато сил віддавав службі. Був випадок коли він відмовився від наданої міською владою квартири на користь колеги - батька двох дітей. (Раніше існував механізм, який залучав до участі в клубі "золотої еліти" всіх попередників генерал-майора: в умовах "тісної співпраці" з неформальною "владою", вони отримували в якості подяки квартири в елітних будинках). Віддавши житло співробітнику, який на нього більше потребував, начальник Управління одночасно дав зрозуміти членам "клану", що він не грає за їхніми правилами.
Родині іншого офіцера СБУ, який загинув при виконанні обов'язків, керівник управління виділив квартиру через Благодійний фонд "Честь", що був спеціально створений 2008 р. для допомоги пенсіонерам, інвалідам, сім'ям співробітників СБУ. За існуючої бюрократії, вдова могла б ще роками чекати у черзі на житло.
"Інколи може здаватися, що людина на службі має перестати бути особистістю, проявляти віру, почуття - він повинен бути просто машиною закону, яка тільки виконує свої обов'язки. Але насправді Олександр Віталійович - емоційна людина, і ніколи цього не соромився, завжди був щирим ", - каже владика Нестор.
Сторонні спостерігачі кажуть, що Радецький вмів правильно розставляти акценти, що за його керівництва Служба в області набула довіру та авторитет серед населення. Але, на жаль, у 2010 р. його занадто рано відсторонили від керівництва.
"Я думаю, що це людина, яка в майбутньому багато добра зробить для української держави, - впевнений панотець Андрій Романків, який знає молодого генерал-майора як здібного, професійну людину, що знаходиться на своєму місці і добре виконує свої обов'язки. Він бажає Олександру Радецькому, щоб Господь благословив його і допомагав йому в цьому.
На початку статті було сказано про те, що силові відомства цього року очікується глобальне реформування. Але чи стане реформа черговим косметичним ремонтом, або дійсно якісно змінить склад силовиків - залежатиме від того, кому буде довірено втілювати ці реформи, і не лише в центрі, а й головне - на місцях. Хотілося б, щоб такі службовці, як Олександр Радецький, не залишилися осторонь від прийдешніх змін, і послужили державі. Тому що довіра наших громадян до органів правопорядку можна повернути, тільки відновивши їх первісну функцію - служіння закону і людям.
3 
79692
Коментарі