Українське військове керівництво продемонструвало свою неефективність, проґавивши напад російських ВМС на українські катери. Щоб уникнути таких страшних наслідків, необхідно змінити модель управління збройними силами в цілому.
У дослідженні британського генерала у відставці та експерта Українського інституту майбутнього Глена Ґранта та консультанта з питань безпеки Володимира Міленського "Моделі оборони - як зрозуміти оборонний стиль країни" автори пропонують розібратися з тим, як може бути організований оборонний комплекс. Вони виділяють 4 моделі оборони, відповідно до яких функціонують військові органи держав.
Перша модель – раціональна. Вона властива для економічно та політично розвинутих держав, які вкладають значні бюджети у свої оборонні здатності, наприклад, США або Велика Британія. Для цієї моделі характерні чітко структурована вертикаль державних органів, які займаються безпекою та обороною, добре налагоджений процес прийняття рішень і натреновані солдати. Така організація забезпечує швидку реакцію бойових підрозділів на будь-які інциденти. Чи не єдиним недоліком раціональної моделі є те, що такі держави ставлять виробництво військових кадрів, техніки, рішень "на конвеєр". У погоні за максимальною ефективністю часто втрачається "людське обличчя" системи.
"Військове керівництво стає надто зверхнім. Щоб запобігти такому сценарію, міністром оборони має бути цивільна особа, у жодному разі не людина з військовим минулим", - радить Грант.
Друга модель – емоційна. Вона властива для слабких демократій, зокрема, і для України. Вона є повною антитезою раціональній моделі: ефективне планування відсутнє, рішення приймаються ситуативно й емоційно. Військова сфера надто залежить від політичної риторики, міністерство оборони інституційно слабке, погано комунікує з керівництвом і власними підрозділами. Тому, якщо країна не знаходиться у стані збройного конфлікту, військові потужності зовсім не розвиваються.
Третя модель – політично-домінуюча. Вона характерна для держав, які не відчувають значної зовнішньої загрози, не хочуть встрягати у конфлікти, залишаючися нейтральними, але мусять підтримувати імідж. Тому такі держави помірно вкладаються у військову сферу, але схильні до довготермінового планування (Австрія, Швейцарія, Фінляндія).
Четверта модель – мілітарно-домінуюча. Часто зустрічається у державах із військовими режимами, або тих, де силовики є значною частиною політичної еліти. До таких належить і Росія, де колишні КДБшники сьогодні очолюють найвищі державні посади. Для держав із такою моделлю характерні значні капіталовкладення у військову сферу, але на посадах залишаються корумповані та ліниві генерали.
"Росія має довгу традицію мілітарно-домінуючої моделі оборонної сфери, яка корінням сягає часів СРСР. Україна також має такий спадок. Але РФ сьогодні прагне втілити раціональну модель. Однак їм це не вдається через проблеми з корупцією, чіткою організацією командування та підпорядкування різних військових підрозділів та алкоголь. Це чи не найбільша проблема їхньої армії", - зазначає Глен.
Він констатує, що Україна зробила значний ривок у розвитку Збройних сил протягом останніх років, але так і не спромоглася змінити модель керування в цілому.
"Йдеться навіть не про бюджет військової сфери. Україна досі не налагодила її організаційно. Наприклад, посади і далі роздаються "своїм" людям, а не тим, хто здатен керувати і приймати важкі рішення в умовах таких криз, як трапилася у Керченській протоці", - додав Ґрант.
Емоційна модель "оборонки" загрожує вкрай неефективним керівництвом і нефаховими кадрами. Наслідки: Іловайськ, Дебальцеве, Керченська протока, - події, які багатьма оцінюються як кричуща військова помилка, трапляються ледь не регулярно і закінчуються трагічно.
Екс-генерал британської армії порадив будувати ту модель оборонного комплексу, яка буде здатна вирішувати ситуації, подібні до Азовської кризи, самостійно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська агресія на Азові: Вакарчук звернувся до українців
Ввечері 25 листопада російські силовики атакували 3 українські катери в Азовському морі та застосували зброю. 6 українських військових поранені, 2 із них перебувають у важкому стані. Після атаки спецназ ФСБ захопив українські катери "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" разом із особовим складом.
У зв'язку з цим Україна зібрала засідання РНБО, на якому запропонувала вводити воєнний стан. На позачерговому засіданні 26 листопада Верховна Рада підтримала закон про запровадження воєнного стану в 10 областях України та її внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
Воєнний стан дозволить президенту у випадку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну за хвилини організувати оборону .
Коментарі