Журналістка опублікувала книгу в 2003 році, після того, як три роки супроводжувала по всій країні президента Бориса Єльцина, а потім ще рік освітлювала діяльність Путіна. "Головний сенс цієї книги: Путін згубив свободу преси в Росії, - говорить вона. - Звичайно, і з Єльциним були проблеми, але тоді була епоха свободи, епоха надій".
Книга відразу стала успішною в Росії. У ній була описана сцена флірту з Путіном за суші, в той час, коли він був директором спецслужби ФСБ. Незабаром після виходу книги Трегубова втратила роботу в газеті "КоммерсантЪ" і потрапила в чорний список російської преси.
Серед іншого, книга критикувала - у зв"язку з єльцинським розпродажем державної власності - і Бориса Березовського, тоді власника "Коммерсанта", а нині політичного емігранта в Лондоні. Але, незважаючи на звільнення Трегубової, Березовській тоді подзвонив їй, зізнавшись, що це - перша книга, яку він прочитав з початку до кінця, після "Нестерпної легкості буття" Мілана Кундери.
В лютому 2004 року, за декілька секунд до того, як Олена Трегубова відкрила двері своєї квартири, на сходовому майданчику вибухнула бомба. Вона уникнула смерті лише тому, що в останню мить вирішила довести до ідеалу форму своєї зачіски, замість того щоб поспішити до таксі, що чекало на неї. Журналістка підписала своє прохання Британії надати їй політичний притулок 23 квітня, в день, коли помер Єльцин, пише газета Independent (за матеріалами Инопресса).
3 
79692
Коментарі