Діана Оделл жила недалеко від міста Джексон (Jackson), штат Теннесі, разом з сім"єю. Її зять Вілл Бейер (WillBeyer) розповів, що в останні місяці вона ослабла і у неї не були більше сил боротися. Викликана швидка допомога нічим не змогла допомогти.
Поліомієлітом Діана захворіла в 3 роки. Незабаром, щоб забезпечити її дихання, дівчинку довелося помістити в "залізні легені" (ironlung) - герметичний металевий резервуар завдовжки трохи більше двох метрів і вагою в 340 кілограмів. На волі залишалася тільки голова Діани, над якою було закріплено дзеркало, щоб вона бачила оточення.
Не дивлячись на те, що Діана майже все життя була поміщена в металеву капсулу, вона змогла закінчити школу, а також декілька курсів дистанційного навчання в університеті. Університет імені Фрід Хардмана (Freed-hardemanCollege) привласнив їй почесний обліковий ступінь. Діана також написала книгу для дітей "Менше світла" ("LessLight").
Апарат "залізні легені" використовувався з 1928 року до кінця 1950-х для штучної вентиляції легенів у хворих з паралічем дихання. Усередині герметичного резервуару тиск поперемінно то зменшується, то збільшується . Таким чином, повітря то нагнітається в легені, то видаляється з них.
Через деформацію хребта Діана не змогла перейти до користування сучаснішого, переносного апарату штучного дихання. Користувачем "залізних легенів" вона була довше за всіх пацієнтів, повідомляє Лента.ру.
8 
35413
Коментарі