93-річна Катерина Щерба родом із села Виспа Рогатинського району Івано-Франківської області була зв'язковою командира УПА Романа Шухевича.
Родина жінки також допомагала повстанцям. У 1942 році батьківська хата стала повітовою станицею ОУН та підпільною друкарнею. Наступні два роки – це станиця крайового проводу організації.
Жінка розповіла, як вдома усе було облаштовано в цей час.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Головне завдання - знайти хліб" - переселенка пригадала, як виживали в Сибіру
"В стайні викопали глибоку яму і присипали зверху гноєм. Там переховувалися поранені бійці. У домі було два входи. Один через ганок, сіни та у дві кімнати, а з кухні був другий вхід через підвал. З нього можна було вийти прямо в город, де росла висока кукурудза, а за нею таємний сад, про який ніхто не знав. Коли в двері від ганку стукали непрохані гості, то упівці, що були в хаті на той момент, встигали втекти через півницю в город, далі в сад і за село".
За словами Катерини Щерби, її родина рятувала багатьох повстанців.
"У нас друкувалися ще важливі документи та листівки. Нерідко мені доводилось ховати друкарську машинку в ліжко і накривати периною. Була підозра, що до нас ідуть з перевіркою. Вдома головний командир УПА Роман Шухевич проводив таємні наради. Збирались вночі по 6-10 керівників і навіть ніхто з господарів не міг бути присутнім. Навколо будинку у засідках сиділа охорона, яку теж ніхто не бачив".
Повне інтерв'ю з Катериною Щербою читайте в журналі "Країна" за 17 червня.
Наприкінці війни у 1944-1945 роках активізувалась боротьба Української повстанської армії. Добровольці гуртувались і переховувались у лісах. Зиновій Сердюк із села Гаї Шевченківські біля Тернополя приєднався до сотні УПА "Бурлаки", яка діяла у місцевих лісах. Отримав псевдо "Гроза". За його словами, після арешту старшої сестри за співпрацю з повстанцями, іншого виходу для себе не бачив. Очевидець розповів, чим займалися упівці.
2 
79692
Коментарі