5 серпня вшановують легендарну святиню християн з України

5 серпня православна церква східного обряду вшановує пам'ять чудотворної Почаївської ікони Божої Матері. Цей чудотворний образ Богородиці - один із найбільш шанованих у християн багатьох країн.

1559 року грецький митрополит Неофіт, який мандрував по Русі, приїхав на Волинь. Зупинився у маєтку благочестивої дворянки Анни Гойської, до володінь якої належав і Почаїв. У подяку за гостинність владика благословив Анну іконою Пресвятої Богородиці.

Довго перебувала святиня в каплиці дворянської садиби. Служниці не раз бачили ікону в сяйві, про що розповідали своїй пані. Богоматір уві сні являлась і самій Гойській. Одного разу, ставши наяву свідком того, як від образу сходить дивне світло, благочестива жінка повірила, що ікона має особливу благодать, і веліла запалити перед святинею лампаду.

За молитвами біля ікони стали відбуватися чудеса. Завдяки чудотворному образу зцілився сліпий брат Гойської Пилип. Тоді Анна закликала ченців, які відслужили молебінь та хресною ходою перенесли святиню на Почаївську гору. Ікону передали вічне зберігання монахам, які жили в печері на горі. До того часу на одному зі схилів діяла дерев'яна церка Успіння. Коштом Гойської на почаївській горі спорудили муровану церкву Успіння Богородиці, а згодом при ній відбудували і монастир. З цього часу ікона стала називатися Почаївською.

 

Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, полки, що складалися з татар, підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Ігумен монастиря Іосиф Добромирський закликав братію і мирян молитовно звернутися до Пресвятої Богородиці про заступництво. Ченці та миряни ретельно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері. Ранком, коли татари планували наступ на обитель, над Почаївською горою з'явився сяючий образ Божої Матері та захистив обитель.

В пам'ять про позбавлення Успенської Почаївської лаври від облоги у цей день встановили святкування на честь чудотворної ікони Почаївської Божої Матері.

Нині чудотворна ікона поміщена в Успенському соборі Почаївської лаври в зіркоподібному кіоті в третьому ярусі іконостаса. Її на шовкових стрічках опускають зверху до висоти людського зросту, щоб численні прочани мали змогу прикластися до святині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 серпня день ангела відзначають жінки, що мають ім'я як у бабусі Христа

Також 5 серпня християни молитовно вшановують пам'ять мучеників Трофима, Феофіла і з ними ще 13 мучеників, що постраждали під час гоніння на християн при імператорі Діоклітіані наприкінці III століття. На суді вони мужньо сповідали себе християнами і відмовилися принести жертву ідолам. Після жорстоких катувань святих мучеників з перебитими гомілками кинули у вогонь. Укріплені Господом і молитвами, вони вийшли з вогню зовсім неушкодженими, і ще більш прославляли Христа. Тоді, зневірившись зламати волю святих сповідників, мучителі обезголовили їх.

Згадують цього дня і священномученика Аполлінарія, єпископа Равенського. У царювання римського імператора Клавдія у 47 році до Риму з Антіохії прийшов святий апостол Петро і висвятив Аполінарія, який прийшов разом із ним, на єпископа Равеннійского.

 

Прийшовши в Равенну та оголосивши. хто він є, Аполлінарій знайшов дім, де його прийняли. Та почав молитвами творити чудеса зцілення. Це не сподобалося язичницьким жрецям. Вони домоглися, щоб святителя заарештували та відвели на суд місцевого правителя. Через відмову відректися від Христа Аполлінарія піддали катуванням. Думаючи, що він помер, його тіло викинули на берег моря. Звідки місцеві мешканці забрали та виходили святителя.

Багато гонінь довелося пережити святителю Аполлінарію, але він витримував катування, побиття і заслання. І всюди ніс слово Христа, навертаючи до святої віри численних язичників та здійснюючи чудеса зцілення. Святий Аполлінарій святительствував в Равенні 28 років, помер у 75 році.

×