16 березня 2014 року о 8:00 за київським часом в Криму під автоматами російських військових розпочався так званий референдум.
У бланках для голосування були 2 запитання: "Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?" та "Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?". Юристи та політологи вказують на те, що запитання складені некоректно. Адже Конституція Республіки Крим мала дві редакції, які істотно відрізнялися одна від одної.
За версією Російської Федерації та місцевої окупаційної влади 96,77% тих, хто проголосував, підтримали приєднання Криму до Росії при явці 83,1%. У Севастополі за приєднання до Росії проголосували 95,6% виборців при явці 89,5%. Проте результати опитувань, проведених компанією International Republican Institute у листопаді 2011 і травні 2013 років свідчать про інше. За приєднання півострова до складу Росії виступали 23-33 % жителів Криму, 49-53 % - за збереження статусу автономії у складі України.
Референдум категорично не підтримали кримські татари.
"Ще 26 лютого задовго до референдуму кримські татари вийшли на мітинг з протестами. Аксьонов привіз своїх тітушок і "Самооборону", сере яких половина - колишні кримінальники. Почалася бійка. Чоловік отруївся до смерті сльозогінним газом, а жінку забили ногами. Потім справу повісили на кримських татар, хоча прямих доказів не було. На лаву підсудних не сів ні один росіянин", - згадує "русскую весну" у розмові з Gazeta.ua журналіст Антон Наумлюк.
У Центральній виборчій комісії України у день референдуму наголосили, що в українському законодавстві не передбачене проведення "місцевих референдумів". Не визнала його результати й світова спільнота. Росія, зі свого боку, назвала волевиявлення легітимним. Послалася на прецедент із незалежністю республіки Косово, яку проголосили в односторонньому порядку.
18 березня в Москві прем'єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим Сергій Аксьонов та президент Росії Володимир Путін підписали "Договір про прийняття Криму до складу Росії". Про те, що анексія готувалася ретельно й заздалегідь, свідчить медаль "За повернення Криму", якою нагороджували військових кадровиків. Дата, що викарбувана на її звороті - 20 лютого й 18 березня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія отримала від Криму купу проблем" - експерт
У березні 2018 року голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що анексія півострова логічна та її не можна було уникнути.
"Дії київських озброєних загарбників влади вже тоді були неадекватні. Було видно, що вони налаштовані на продовження конфлікту в південно-східних областях України. Тому рішення про референдум відбулося б, так чи інакше. 26 лютого стало певним каталізатором, щоб були зроблені певні рішучі кроки, в тому числі органами влади Російської Федерації і особисто президентом", - заявив він.
Зараз на анексованому півострові готуються до "святкування" річниці референдуму. Туди поїхав голова невизнаної ДНР Олександр Захарченко. У Сімферополь він прибув разом із делегацією та "міністром" доходів і зборів Олександром Тимофєєвим.
Минулорічне відзначення анексії для багатьох кримчан закінчилося лікарнею та смертю. "Я розмовляв зі своїм колегою, який працює в Криму. Розповів цікаві подробиці про те, як святкували річницю, коли лягли під Росію. На 15:00 у Ялті реанімація була переповнена "іхтамнєтами". Щогодини підвозять по 2-3 новеньких. На маршрутах усі бригади "швидкої". На третю річницю - три "жмурики". Одному в п'яній бійці проломили голову, один допився вдома, а іншого в лікарні не "відкачали", - згадує донецький лікар Олександр Чернов.
Коментарі
2