Українських коміксів практично немає. Малюється мало. Молоді художники імітують японські, американські, європейські комікси. Вони малюють історії про Джона, Пола чи Куросакі. А ті, що роблять щось своє - малюють про націю, яка ще не стала на ноги, не зовсім себе зрозуміла. Це переважно історичні теми, бойовики. Щось патріотичне, де українці класні, а інші - погані. А якщо говорять про українську історію, то найчастіше згадують козаків. Але у нас були й інші цікаві періоди.
Козаччина ж - це найбільш розкручена частина української історії, тому її і використовують в коміксах. Можна звісно робити і про скіфів. От французи, наприклад, вважають галів своїми предками і роблять комікси про них. Той же Астерікс та Обелікс.
Перенести в комікс можна кого завгодно. Зробити історію по Гоголю, або взяти когось із персонажів громадянської війни (1917 - 1920-ті роки в Росії - Gazeta.ua). Приміром, для одного з видавців французьких коміксів я написав сценарій біографічної комікс-серії про Нестора Махна. Я підняв історичні матеріали, спогади його соратників, його власні спогади і на основі них розробив сюжет. Там нічого не треба було додумувати. Бо є і любовна історія, і пригоди, і бойовик, й ідеологічна частина, адже вони всі були анархісти.
Що буде продаватися на нашому ринку взагалі ніхто не знає. І на даному етапі немає сенсу про це говорити – хіба що за кілька років. У Росії, приміром, довго продавали американські комікси. Потім вони загорілися ідеєю зробити російського супергероя, на кшталт Бетмена, але виходила тільки пародія. Вони перенесли американські супергеройські "навороти" в теперішню Росію. Потім вигадали супергероя, що літає по Москві і бореться з мутантами.
Український читач коміксів нічим не відрізняється від інших. Авторів повно – можна вибирати на свій смак і жанр.
Раджу читати геніального Мьобіуса (псевдонім Жана Жеро - французького автора науково-популярних коміксів 70-х років - Gazeta.ua). Робив психоделічні речі. Історії про воїна Арзака - дивні як сон. Майкл Міньола малював Хелбоя - про чорта з відламаними рогами. Зазвичай, американські герої дуже пафосні, а цей має якийсь німецький експресіонізм. А от у японській манзі лише п'ять відсотків чогось справді вартісного.
Ігор БАРАНЬКО. Художник-графік.
Співпрацював з відомими художниками коміксів: Александро Йодоровським (сценаристом епічної серії коміксів про сімейство Борджіа), Жан-П'єром Діоннетом (працював над продовженням "Екстермінатор 17"), Енкі Білалом. Графічні новели: "The Horde", "Humanoids/DC Comics Preview", "Танок Часу", пригодницькі історії про вікінгів "Pifitos" та "Skaggy the Lost", "Максим Оса. Людина з того світу" (2008) та інші.
3 
1
Коментарі
1