Жителі будинку № 9 по Оболонському проспекту столиці живуть, як на пороховій бочці. Тільки з початку року тут було чотири пожежі. Декілька разів вони ледве не загинули від полум'я та диму. А ще майже кожного дня застрягають у ліфтах, сидять без води та електрики. Кожен, хто тут живе, є заручником будинку, але мешканці нічого змінити не можуть.
"Ми спати боїмось лягати, бо невідомо, що цієї ночі станеться. Рік вогняного дракону, який зараз є, для нас став насправді вогняним, - розповідає жителька 13-го поверху Тетяна Соколова. Вона мешкає із чоловіком та 1-річним сином Максимом.
16-поверхівці, яка знаходиться поруч із торговельним центром "Дрім Таун", 34 роки. Місцеві кажуть, всі навколишні будинки такого ж віку. Але там люди живуть цілком спокійно.
Вперше в будинку сталась пожежа у лютому цього року. На 11-му поверсі загорілась проводка в щитовій, яка дає електрику в квартири. Вона прогоріла по 16-й поверх. В будинку займались двері квартир та горіли коридори. Батьки із дітьми вискакували в спідній білизні на вулицю. На стовпчиках термометру тієї ночі було мінус 28 градусів. Але жителі верхніх поверхів були відрізані від сходів вогнем. Рятувались від їдкого диму на балконах.
"Прокинулись вночі, а чорною була вся квартира. Один раз дим вдихаєш, а потім він перекриває все всередині. Вдруге набрати повітря неможливо. Я бігом одягла дитину, з чоловіком були роздягнуті, але вийти з квартири було неможливо. Стояли на балконі. Пожежники потім пояснили, що через двері, які стоять на поверсі, дим не виходив. Ми їх прибрали. Під час наступної пожежі їх не було, але диму було стільки ж, - пояснює Тетяна. -
Зараз щодня відчуваємо тут неприємний запах горілого. Він дуже специфічний, значить десь щось тліє і в будь-який момент будинок може згоріти. У нас на кожному поверсі мешкає по три-чотири маленькі дитини. Жахливо жити та повертатись додому, де в будь-який час можна загинути".
Місяць Тетяна із дитиною та чоловіком мешкали по родичах, боялись повертатись додому. З того часу щодня в квартирі зникає електрика. На ній зав'язане все. Як тільки вимикається світло, в кранах відразу зникає вода, а батареї стають холодними.
"Потім знову пожежа. В одній з квартир вирвало головку крана. Затопило нижні поверхи і якось дивно по діагоналі залило щитову. Там сталось замикання, почалась пожежа. Знову ми прокидаємось вночі, а вся квартира в диму. У мене була істерика, - зауважує жінка. - Ще два рази цього року горіли різні балкони. Ледве не загинула жінка-інвалід. Вона лежача. Слава Богу, що поки пожежники їхали, сусіди прибігли, двері виламали і її врятували".
Місцеві збирали підписи, ходили до кандидатів в народні депутати. Всі прохання мешканців 128 квартир, аби замінили проводку, в ЖЕКу № 505 ігнорують.
"Пояснили, що аварійні ситуації з вини мешканців ліквідували. І все в задовільному стані. Я так зрозуміла з їхньої відповіді, що жити тут і не боятись зможу тільки в тому випадку, якщо викину пральну машинку, плиту та всі електроприлади. Якби це вирішало проблему, я би викинула. Бо жити хочу. Але як готувати, якщо в будинку у всіх електроплити?", - дивується киянка.
Пенсіонерка Тетяна Зубко з 93-ої квартири під час однієї з пожеж ледве не загинула. Показує, у що перетворилась її трикімнатна після пожежі. Чорні стелі, кіптява, на стінах повідвалювалась плитка. Всю зиму жінка проспала з відчиненими вікнами. В агентстві експертної оцінки порахували, що тільки її житло постраждало на 78 тис. 577 гривень.
"Пожежні дали висновок, що причина була саме у несправній електропроводці. А в ЖЕКу мені через двірника висувають версії, що це підпал. Я що, політичний діяч чи суддя Кірєєв, який Юлю посадив? Я звичайна пенсіонерка, яка отримує 900 грн пенсії", - каже Тетяна Василівна.
Через події цього року в жінки погіршилось здоров'я, бо змушена сама була відчищати квартиру та робити ремонт. Декілька разів падала. А вона і так має проблеми з ногами, пересувається із палицею.
"І ридала і плакала, а в ЖЕКу наді мною знущаються. Викликала електриків, аби поміняли розетку. Сказали, що не можуть нахилятись. Маю сама лізти, витягати. А у мене нога не згинається. Грошей подати на ЖЕК до суду не зберу. Якби хоч хтось сказав, що зробити, аби змінити життя, ми б зробили, - каже. - Сподіваюсь, що коли розгрібу це все, візьму батюшку і приведу його наш під'їзд освятити".
У кожного мешканця цього будинку своя нестерпна історія. Бояться тільки, з похолоданням почнуть вмикати обігрівачі і тоді ризик пожежі буде ще більший. Всі їхні скарги пинають від одного чиновника до іншого. З "Київенерго" до "Кол-центру допомоги киянам". Ті радять звернутись до ЖЕКу. Мешканці не розуміють - навіщо чекати, коли всі перегорять, коли можна цього уникнути.
"Найстрашніше, що перспективи хоч щось змінити зовсім немає", - каже Дмитро Власов з цього будинку.
1 
7644
Коментарі
14