26-річний Тарас, 24-річний Дмитро та 22-річний Олег Задої три роки живуть на вулиці або ж у господарів, до яких час від часу наймаються працювати. 2004-го їхню двокімнатну квартиру у будинку N54а на вул. Героїв Сталінграда продали через агенцію нерухомості "Полісся". За 44,6 кв. м брокери заплатили братам $200.
У помешкання на Героїв Сталінграда Задої переїхали 1993 року. Мати Людмила Яківна працювала санітаркою у Жовтневій лікарні у центрі Києва. У квартирній черзі чекала 10 років. 1995-го жінка померла — страждала на епілепсію. Брати залишилися з вітчимом Олександром Сєрцовим. Опікуватися неповнолітніми хлопцями взялася рідна тітка Світлана Хоменко.
— Ми її зовсім не бачили, — згадує Дмитро Задоя про родичку.
Зустрічаємося з ним біля квартири на вул. Героїв Сталінграда. Парубок одягнений у потертий спортивний костюм і благеньку курточку. Надворі — близько трьох градусів тепла. Поруч у довгому светрі по коліна мовчки стоїть Олег. Хлопець знічев"я дере бородавки на пальцях. — Тітка отримувала на нас гроші й забирала собі. Я не знаю, як ми вижили. Вітчим сильно пив, сварився. Якось узяв ножа і накинувся на старшого брата. Пробив йому декілька разів живота, до серця не дістав усього кілька міліметрів. Ми заборгували лікарні велику суму грошей за лікування та за "комуналку" не платили. Тому й вирішили продати квартиру, щоби з усіма боргами розрахуватися. Планували виїхати у село — там жити дешевше.
Коли Олегові виповнилося 18 років, брати через оголошення в газеті знайшли брокера Олександру Самченко.
— Задої хотіли якомога швидше продати помешкання і виїхати зі столиці, — каже Олександра Володимирівна. — Оскільки всі троє страждають на психічні розлади, слід було зібрати потрібні папери, переоформити на них квартиру у рівних долях, отримати в опікунському комітеті дозвіл, підшукати для них придатне житло і знову ж — узгодити все з комітетом. Ця процедура зайняла б чимало часу. Я встигла лише переписати квартиру на Задоїв. Дмитра це не влаштовувало, тому він знайшов іншого брокера.
Де і як познайомився з директором агенції з нерухомості "Полісся" Анатолієм Осадчим, Дмитро не пригадує.
— Він якось сам знайшовся, — каже хлопець. — Я розповів йому про свої проблеми. Анатолій пообіцяв швидко продати квартиру і купити придатне житло. Потім нами займалися його брокери Олексій і Віра Хохленки. Вони запитали про документи на помешкання. Папери були у Самченко. У нас фактично відібрали мамину квартиру.
Олександра Володимирівна говорить, що віддала документи на квартиру Задоїв під тиском.
— До мене дзвонили, вимагали віддати всі документи, які я підготувала. Біля будинку кілька днів стояла їхня машина, — розповідає Самченко про брокерів із "Полісся". — Я зверталася у міліцію, прокуратуру, але на мої заяви ніхто не реагував.
Планували виїхати у село — там жити дешевше
Брокери Осадчого таки домоглися свого й заходилися активно оформляти документи.
— Від нас не відходили ані на крок, — веде далі Дмитро. — Возили нас до різних нотаріусів, щоби ті погодилися оформити квартиру.
За кілька місяців "Полісся" продало квартиру Задоїв. Приватний адвокат братів Яків Варічев, 48 років, запевняє, що агенція зробила це з порушенням закону.
— Брокери під керівництвом Анатолія Осадчого не отримали дозволу на продаж квартири в органі опіки та піклування, — зазначає Варічев. — Тривалий час шукали нотаріуса, який погодився би посвідчити цю сумнівну операцію. Понад десяток нотаріальних контор відмовилися, адже за психічних розладів братів-продавців папери не можна посвідчувати. Однак приватний нотаріус Тетяна Піщенко таки погодилася і оформила договір купівлі-продажу квартири.
Агенція оцінила двокімнатне помешкання у $28 тис. Задоям на руки видали $200 і пообіцяли купити будинок. Ані нового житла, ані грошей брати не бачать уже третій рік. Тому вирішили відсудити квартиру матері.
Тим часом новий власник Володимир Дроздовський — давній товариш Анатолія Осадчого — перепродав квартиру викладачеві-музикантові. На купівлю помешкання у будинку N54а на вул. Героїв Сталінграда чоловік узяв кредит у банку і виплачує його. До нього брати Задої претензій не висувають.
— Після судово-психіатричної експертизи суд визнав Олега Задою недієздатним з дитинства, — каже Варічев. — Якщо у розслідуванні справи з"ясується, що брокери позбавили братів квартири шляхом шахрайства, то Задої автоматично отримають помешкання у свою власність. Якщо ж цього не доведемо, то звернемося до першого покупця — Володимира Дроздовського — і вимагатимемо відшкодування всіх збитків. Наступне засідання суду відбудеться до кінця року.
З Анатолієм Осадчим журналістові "ГПУ" зустрітися не вдалося.
— Анатолій Петрович із вами поговорить лише тоді, коли хтось порекомендує вас йому або ж вам удасться через його знайомих знайти номер, — повідомила секретарка у телефонну слухавку. Сама представитися відмовилася.
"ГПУ" надіслала в агенцію "Полісся" офіційний запит.
1 
7644
Коментарі