Днями я остаточно викреслив Майдан Незалежності з переліку місць зустрічей зі знайомими. З"являюся в центрі десь раз на два місяці, й щоразу враження від Майдану тільки гіршають.
Хай цигани не ображаються, але так робити не можна.
— Мужчина, купите девушке цветочки!
Таку й подібні фрази довелося чути протягом останньої зустрічі, яка тривала годину, разів із 50. Дешеві троянди та гвоздики зараз продають поштучно в центрі Києва юрби зовсім малих і трохи старших циганчат. Працюють парами. Буквально прочісують дорогі та дешеві кафе. При цьому набридають і, як кажуть, лізуть в очі до всіх без розбору — киян, іноземців, приїжджих.
У суботу бачив, як за сусіднім столиком від настирних продавців квітів відмахувалися двоє чоловіків, очевидно, грузинів. Відмовлялися вони від нашої флори дуже культурно. Але коли до них підійшов у надцятий раз смаглявий, на вигляд десятирічний хлопчик, один із грузинів не витримав:
— Если бы я сидел с девушкой, может бы и купил. Но кому я дарить их буду? Другу, да? — питав він у малого, по-батьківськи посадивши біля себе за стіл і чимось пригощаючи.
1 
7644
Коментарі