У середу на Оболонській набережній відкриють Алею мистецтв. "Населяти" її будуть античний покровитель мистецтв Аполлон та його супутниці-музи. Однак буде їх не дев"ять, як у Давній Греції, а тільки вісім.
— Наприклад, Талію та Мельпомену (музи комедії та трагедії. — "ГПУ") ми об"єднали в одну — музу драми, — каже 27-річний Володимир Шевченко, автор частини фігур. — Замість Евтерпи, яка відповідала за ліричну поезію, встановили музу музики. Ще в нас є музи живопису та скульптури, але немає покровительки історії Кліо, музи любовних пісень Ерато та Полігімнії, яка відповідала за гімни.
Скульптури муз уже майже готові, але їх іще ховають за дерев"яною огорожею. Над ними випускники Національної академії мистецтв і архітектури працювали в майстернях півроку. На алею тиждень тому принесли металеві каркаси. Відтоді працюють тут до пізнього вечора.
Двоє із п"яти авторів — студенти й аспіранти академії, троє збираються ними стати. Для Володимира Шевченка скульптури муз — вступний екзамен до аспірантури.
Другокурсники академії допомагають змішувати розчин із білого бетону і мармурової крихти і подають авторам інструменти.
— Такий матеріал для скульптур використовували ще у Стародавньому Єгипті. Найкраще для них, коли дощить, міцніше схоплюється бетон, — каже 26-річний Василь Бородай, який працює над музами живопису і танцю.
Василь Бородай — онук відомого скульптора Василя Захаровича Бородая, який є співавтором пам"ятника засновникам Києва. Належить йому й пам"ятник полководцю часів громадянської війни Миколі Щорсу.
— Хочу бути таким, як дід. Мене назвали на його честь, — каже Василь.
З минулого року на набережній стоять 12 скульптур знаків Зодіаку. Дві з них обмалювали наступного ж дня після встановлення. Пенсіонер із Оболоні Володимир Рибченко підозрює, що те саме чекає й Аполлона з музами.
— Скульптури дуже подобаються, але ж вони довго такими чистими не протримаються. Є тут охоронці на набережній, але вони охороняють лише особняки і катери. П"яні підлітки відчувають себе тут господарями, — скаржиться пенсіонер.
— Думаю, що на білосніжні музи рука вандалів не підійметься, — не засмучується Володимир Шевченко. — У разі чого — будемо підчищати.
Коментарі