У середу біля Десятинної церкви лікували 400-річну липу. За легендою, її біля руїн посадив у середині XVII ст. митрополит Київський Петро Могила. Отвори у стовбурі заклеювали паркетним клеєм СК-3-1, перемішаним із тирсою. Зазвичай ним заклеюють дерев"яні речі ручної роботи.

— Спочатку ми вичистили всю гниль із середини, обробили розчином, — розповідає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, 40 років. — Такий ремонт потрібно проводити один раз на п"ять-десять років, востаннє ж це дерево лікували ще 1970-го.

Борейко каже, що своїх власних 300 доларів на "операцію" дала журналістка з телеканалу "1+1", але ім"я її називати відмовляється. 33-річний Тарас Мельничук із управління охорони навколишнього природного середовища КМДА додає:

— Не про це потрібно писати. Мерія вже другий рік виділяє гроші на лікування дерев. Торік 14 тисяч гривень виділили, цьогоріч передбачили 25 тисяч. Будемо проводити тендер на виконання робіт.

43-річний Федір Молочний зі служби контролю зелених насаджень міста Києва взагалі обурюється, що липу взялися лікувати без відома його організації.

— Ми липою ще з минулого року займаємося, готуємо проект, — каже він. — А ці люди ні з ким не узгодили. Я навіть не знаю, чим вони мажуть. Вони можуть нашкодити дереву.

— Ми обстежували липи в листопаді. У кроні було багато сухих гілок. Їх потрібно окультурити. А дупла в жодному разі не слід було закладати, — твердить завкафедри ландшафтної архітектури Аграрного університету Анатолій Кушнір. — Воно так ще більше буде рости. Його треба вичистити від гнилі і залишити для провітрювання.

Що начебто липу посадив Петро Могила, відомо тільки з народного переказу. Але дендрологи кажуть, що дереву точно більше чотирьох сотень років.

— Чітко визначити вік липи ми не можемо, — говорить Володимир Борейко. — Учені вік визначили за обхватом стовбура — у липи це 4 метри.

Митрополит Могила справді міг посадити це дерево. За словами професора Надії Нікітенко, яка 30 років працює в Національному заповіднику "Софія Київська", митрополит багато уваги приділяв руїнам Десятинної церкви.

— У 1635 році під патронатом Могили розкопали фундамент і знайшли мармуровий саркофаг з останками князя Володимира. Куди подівся той саркофаг, ми не знаємо. Але опис Києво-Печерської лаври з XVIII століття повідомляє, що череп князя Петро Могила віддав до Успенського собору лаври, правицю — до Софії, а нижню щелепу — до Москви, — каже Надія Іванівна.

— Якщо дерево вчасно доглядати, воно стоятиме ще довго, — запевняє Володимир Борейко. — Воно не сохне, бо має добре коріння. Якщо ж запустити, через два роки може ламатися й від невеликого вітру.

У Києві лікувати треба 35 старих дерев, додає Борейко.

— Є дерева, які ще не в заповіднику. Наприклад, на Борщагівці є 300-річний дуб, у якого один бік спалений. В Україні традиції лікувати дерева немає. У Польщі, Великій Британії на це держава виділяє окремі гроші.

×