Ексклюзиви
Субота, 15 вересня 2018 08:30

Київ постійно топитиме водою і засипатиме снігом - синоптики
9

Автор: Фото із відкритих джерел
  Після зливи у Києві
Після зливи у Києві

Територія України потрапила в центр зони найбільшого зросту температури повітря на планеті. Кліматичні зміни вже розпочалися, але природа дає українцям час приготуватися.

Про зміни погоди і клімату Gazeta.ua поспілкувалася із завідуючою відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту Вірою Балабух, 53 роки.

У серпні в Києві пройшли дві потужні зливи, які затопили столицю. Чому такі аномальні опади?

"Відбуваються глобальні зміни клімату. На території України збільшується посушливість із паралельним збільшенням інтенсивності опадів і появою сильних вітрів. Якщо конкретно аналізувати серпневі опади в Києві, то вони не були аномальними. Просто сильний дощ на невеликій території. Випало до 40-50 мм води, в той же час в Гуляйполі Запорізької області чи Чернівецькій області випадало до 260 мм. От ці показники дійсно аномальні. В Києві - в нормі. Зараз всій країні потрібно готуватися до сильних дощів і снігопадів, бо це буде наша реальність".

Україна опинилися в центрі масштабних кліматичних змін

Дощі у столиці, на Київщині, в Україні будуть ще потужніші? Вони в майбутньому будуть носити короткочасний характер чи стануть затяжними?

"Будуть короткочасними, потужними і на невеликій території. Тобто затопить центр столиці, а в Дарниці не впаде ні краплини. Загалом будуть чергуватися потужні дощі, снігопади, вихори і шквали вітру із довгими бездощовими періодами. Глобальні зміни клімату, циклічність, зміна руху циркуляції повітря і найбільший на планеті ріст температури повітря - ці чинники поєдналися із впливом людини і зменшення зелених зон в Києві. Все тільки взаємо підсилюється. Це не так проблема самого Києва, як країни в цілому - маємо подбати про гідрометеорологічну безпеку, адже це питання національної безпеки. Сильні короткочасні дощі будуть виникати в будь-якій точці, але найгірше те, що ми зовсім не знаємо їх локацію. Бо в країні практично немає системи метеоспостереження".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ має готуватися до великих потопів - синоптики

Тобто спрогнозувати наступний потоп в Києві не реально?

" Коли на США обрушується ураган, то населення попереджають за кілька днів і встигають евакуювати. В Україні ж тільки постфактум будуть допомагати. Повністю знищена система дослідження погодних умов, яка була при Радянському Союзі. На території України було 9 пунктів, в яких по 4 рази на добу запускали радіозонди. Вивчали шари атмосфери і могли прогнозувати різні погодні вияви. Зараз працює кілька і зонди запускають раз на дві доби. Тому інформації про рух атмосферних мас і формування масивних хмар катастрофічно бракує, якщо не сказати про її відсутність. Потрібно розвивати мережу спостереження. В країні маємо єдиний доплерівський радар (сучасний метеорадар - ГПУ) в Борисполі, який працює тільки на 100 км. Навіть в Києві не можемо спрогнозувати в якому мікрорайоні буде потужна злива, адже маємо тільки дані із Вишгорода, Жулян, Борисполя і проспекту Науки. Раніше ж місць спостереження було значно більше - від площі Льва Толстого до промзони, в кількох мікрорайонах і селищах".

Після зливи у Львові
Фото: Фото із відкритих джерел
Після зливи у Києві
Після зливи у Києві
Після зливи у Києві
Після зливи у Києві

Чим стихія загрожує Києву? Як виправити ситуацію?

"Потрібно як в усьому цивілізованому світі прорахувати ризики. Плюс змінити методики і формули обрахунків, які залишилися із 60-70 років минулого століття. Констатуємо факт, що погода дає нам унікальну можливість підготуватися до глобальних змін, але держава цей час втрачає. Окрім знищення будинків, інфраструктури, автомобілів і життів громадян, можемо втратити управління над країною. Сильні опади над захороненням ядерних відходів, заводів із небезпечним виробництвом чи в Урядовому кварталі нароблять великого лиха. До цього ніхто не готується, але це точно буде. Скажу більше, це вже є".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптик розповів, в яких регіонах очікувати смерчі

Зміни в будівельних нормах і облаштування зливової каналізації врятує ситуацію?

"Це тільки один із мільйону факторів. Коли на 1 кв.м. обрушиться 200 літрів води, то жодна каналізація не впорається із таким масивом. В заасфальтованому місті воді немає куди діватися і її потоки стрімко набирають швидкість через схили до Дніпра і зносять все на шляху. Перегляньте фотографії Києва і Хрещатика зокрема 30 років тому і зараз. Будете вражені, яке було зелене місто. От тоді зливи не відчувалися, бо вода входила в землю. Великі столичні площі взагалі без зелених зон. Це катастрофічно. В Берліні ці зміни клімату прийшли на кілька років раніше, але там оперативно і адекватно зреагували. Прорахували, що зливова каналізація не впорається із таким об'ємом води і для побудови такої системи потрібні колосальні кошти. Вихід один - формування зелених зон і зелених дахів. Великі торгово-розважальні центри могли дощову воду акумулювати і використовувати для потреб, на їх дахах можна облаштовувати сади. Але в нас економлять на всьому при будівництві і потім виникають проблеми як із "Гулівером", коли потоками води затоплює супермаркети і автомобілі. Маємо готуватися до великих снігів і дощів, будувати парки і зелені зони, продумувати як стримати потоки води, а не обвинувачувати працівників, які не поприбирали листя із решіток. Також маємо вимагати із забудовників дотримуватися певних пропорцій зеленої зони і асфальту. Але це все функції держави, які на даний момент в зародковому стані".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кліматолог пояснила, як українцям використати різке потепління

Що держава робить в цьому плані на випередження ситуації?

"Кроки є, але вони поки декларативні. Були обговорення, заплановано розробляти кліматичну політику країни, вносити зміни в законодавство. Але бачу, що навіть столичні чиновники не усвідомлюють проблему, коли коментують про зливи. Відповідальні люди або не отримують інформацію, або нехтують небезпекою. Маємо прорахувати ризики, продумати стратегію і продумати довгострокову ситуацію".

Які регіони країни під ризиком?

"Кілька років маємо таку специфіку, що найбільший ріст температури повітря на планеті спостерігається на Причорноморсько-Каспійській зоні. Раніше була така тенденція на полюсах. Тому на території України потрібно готуватися до спекотного літа із довгими бездощовими періодами, до теплої зими. І це за умови, що циркуляція повітря не зміниться, бо можемо помінятися ролями із Польщою і Німеччиною, у яких влітку йшов постійно дощ. Ці зміни несуть як плюси, так і мінуси. Аграрії, якщо подбають про зрошування, можуть отримати три врожаї, а туристичний сезон триватиме із квітня по жовтень. Ці зміни вже настали, просто про них мало хто здогадується. Цьогорічний серпень став найбільш спекотним і посушливим за 100 років спостереження, але це не завадило сильному дощу випасти в столиці локально і в 2-3 місячній нормі".

Тобто в будь-якому місті може пройти потужний дощ?

"Зміни клімату торкаються всієї території України. Сильні дощі вже були в Києві, Львові, Чернівцях, Черкасах, Кременчуці і Полтаві, в десятках міст і сіл країни. Погодні умови тільки підсиляться. Якщо було спекотно, буде ще спекотніше, якщо часто були затяжні дощі, то тепер будуть ще тривалішими. В Норвегії зараз не знають, що робити із літнім врожаєм, який виріс через спеку, а в Африці взагалі пройшов сніг. У вирваному контексті це виглядає аномалією, але це кліматичні зміни, в момент яких зараз живемо".

Середньорічна температура повітря в країні на кінець минулого року підвищилася на 1,1 °С. Найбільше потеплішали зими на Поліссі - середня температура підвищилася на 1,5 °С. Взимку в Карпатах фахівці фіксують збільшення показників на градус. Менше температурних змін спостерігається восени. За даними синоптиків, потрібно відходити від вантажних перевезень фурами. У парламенті вже є законопроект про внутрішній водний транспорт. Після його прийняття можна буде здійснювати більшу частину вантажних перевезень по Дніпру і Дунаю.

Зараз ви читаєте новину «Київ постійно топитиме водою і засипатиме снігом - синоптики». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3831
Голосування Якими правами слід наділити жителів Києва без прописки?
  • Безкоштовною медичною допомогою, можливістю безкоштовного навчання дітей у школах та виховання в дитсадках
  • Голосуванням за муніципальну владу
  • Участю в голосуванні щодо перейменувань вулиць і зелених зон, зведення будівель та споруд
  • Громадяни мають вирішувати долю того населеного пункту, де вони прописані
  • Залишити без змін
  • Свій варіант напишіть у коментарях
Переглянути
Погода