Київський завод шампанських вин "Столичний" випустив цьогоріч 15 млн пляшок. Напередодні новорічних свят завод працює в посиленому режимі, виробництво шампанського — безперервне.
Працівники заводу запасаються шампанським на Новий рік. Навіть ті, хто пропрацював на підприємстві по кілька десятків років, не уявляють собі свята без ігристого напою.
57-річна Меланія Склярова, керівник управління логістики, у цій галузі вже 35 років. Вона може скласти психологічний портрет чоловіка за тим, як саме він відкорковує пляшку.
— Ритуал відкривання шампанського — дуже важливий, — розповідає Меланія Склярова. — Деталі: як саме чоловік тримає пляшку, під яким кутом нахиляє — все говорить про його характер. Коли відкорковує пляшку від себе — значить, невпевнений. Я не можу це передати точними штрихами. Але, повірте, якщо придивитися — самі зрозумієте.
Спеціаліст каже, що "правильно" відкривати шампанське, аби воно "хлопнуло". Удома цей важливий ритуал Меланія Іванівна довіряє своєму чоловікові. На святковий стіл цьогоріч поставить брют і "Золоте червоне" виробництва КЗШВ.
Технолог Алла Бекасова, 57 років, також давно працює на заводі. Вона слідкує за виробництвом, дегустує напій. Зізналася, що час від часу купує шампанське інших виробників, аби порівняти смаки. Жінка каже, що шампанське треба наливати лише в сухий келих, тоненькою цівочкою по стінці. Як правило, всі наливають 2/3 фужера. А потрібно менше — лише на третину.
— Потім келих треба трохи похитати, аби пішли бульбашки. Тоді аромат відчувається краще. У мене професійна звичка нюхати все — напої, страви. Через це деякі господині мене в гості не кличуть — ображаються, коли я страви нюхаю. У магазинах навіть до скандалів доходить, — сміється Алла Бекасова.
Жінка працює на заводі 33-й рік. Їй часто дарують шампанське та квіти. Зізнається, що сама не любить робити таких подарунків. Вважає, що на новорічний стіл найкраще ставити брют.
Зараз на КЗШВ працює більше 500 чоловік. Старожили зізнаються, що в колективі є й алкоголіки, але вони "надовго не затримуються". Щоранку всіх перевіряють на вміст алкоголю в крові. Серед працівників є такий жарт: "Випробувальний термін — один рік. Не спився — буде працювати".
У 90-х роках на заводі часто фіксували випадки крадіжок. У часи тотального дефіциту працівники вигадали так звану бульку. Шампанське виносили в пластикових пляшках або пакетах. Зараз такого майже не буває. Кожен працівник може купити напій за собівартістю. Немає сенсу ризикувати роботою за 15–20 грн.
На виробництві дуже шумно. Люди працюють у спецодязі й захисних окулярах. Один чоловік слідкує, як автомат фіксує на пляшці мюзле (дріт для кріплення корка). Потім пляшки рухаються стрічкою до приладу, який клеїть етикетки. За цією процедурою спостерігають дві жінки. Час від часу вони беруть пляшки з погано приклеєними чи бракованими етикетками і переклеюють їх вручну.
2 
7644
Коментарі