"За результатами виборів київська міська територіальна виборча комісія вирішила визнати міським головою Леоніда Черновецького", — повільно, постійно роблячи паузи для глибокого видиху, говорила 51-річна голова ТВК Галина Білик. У цей момент серед нових депутатів Київради п"ятого скликання панувала тиша.
За секунду колонна зала мерії вибухнула оплесками. Депутати, помічники та гості встали. З першого ряду повільно підвівся сяючий 54-річний Леонід Черновецький. Він був у синьо-сірому костюмі з переливом, синій краватці; з кишені піджака виглядала хустинка — як у Віктора Ющенка часів помаранчевої революції. Черновецький сам собі поаплодував. Із рук пані Білик отримав посвідчення мера, оберемок червоних троянд і пішов на трибуну. У цей час особистий охоронець нового мера взяв зі столу пляшку мінеральної води та бокал і поніс своєму патронові. Черновецький завжди п"є "свою" мінералку марки "Пер"є", виготовлену у південній провінції Франції.
— Я щасливий, — почав російською мер Черновецький. Говорив повільно, вигляд мав утомлений. Зізнався, що хвилюється. Час від часу хитав головою і швидко бігав очима по залі. Подякував усім, а особливо — "мужнім членам виборчої комісії" і "людям, які не дозволили зірвати вибори у столиці: міністрові внутрішніх справ Юрію Луценку та керівникові київської міліції Віталію Яремі". Мер запевнив, що не тримає зла на опонентів.
— Є справедливість і Бог, який завжди буде зі мною. А відсьогодні він буде над кожним киянином. Нікому, хто за мене голосував, не буде соромно, — пообіцяв Черновецький. Також запевнив, що кияни скоро дізнаються усю правду про попередню владу. Жодних таємних рішень нова мерія не прийматиме.
Черновецький попрямував із зали у бік кабінету міського голови. За ним подалися журналісти. Але усіх зупинили біля червоної стрічки — кордону, далі якого при Омельченку нікого не пускали... Кажуть, Черновецький просто умивався в туалеті. Це була його перша справа на посаді.
Повернувшись до зали, новий мер відразу оголосив розпорядження N1. Він вимагав негайної передачі влади. Документи й печатка мера були у колишнього Київського голови Олександра Омельченка, 67 років.
Чи зберуть у п"ятницю сесію Київради нового скликання, ніхто не знав до останнього.
У четвер увечері Шевченківський райсуд заборонив проводити її через скарги Омельченка. У п"ятницю вранці той самий суд сесію дозволив. Виборча комісія збиралася на засідання півдня. За п"ять хвилин до запланованого початку сесії прийшов Черновецький. З ним був невідступний помічник — депутат Київради 25-річний Олесь Довгий та зять 29-річний В"ячеслав Супруненко (теж депутат). Черновецького попросили піти, аби не тиснути на комісію. Він пішов, а Довгий лишився. Увесь час підганяв комісію: сесія чекає, не мучте людей.
На першому засіданні зареєструвався 61 депутат із 120. Це мінімальна кількість мандатів, яка необхідна для початку роботи.
Переможець виборів до Київради фракція БЮТ (41 мандат) сесію проігнорувала, пояснивши, що вважає її скликання незаконним. Не прийшли депутати з Громадського активу Києва.
О 14.00 Леонід Черновецький зайшов у залу. Постукав по мікрофону, помацав м"які спинки кількох крісел у президії. Потім підійшов до патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета. Тихо говорив із ним кілька хвилин, широко розставивши руки на столі і ніби нависаючи над Блаженнійшим. Філарет уважно слухав, по закінченні розмови усміхнувся. Після того Черновецький побалакав по черзі з духовенством УПЦ Московського патріархату, головним українським рабином, представниками протестантської церкви і пастором "Посольства Божого" Софією Жукотанською. На засідання їх запросив новий мер.
О 15.40 прийшли члени ТВК. Голови комісії не було. Казали, що Галина Білик переодягається в кабінеті, а помічники Черновецького стукають у двері і просять: "Швидше". За 15 хвилин Білик прийшла уже переодягнена в світло-коричневий костюм.
Двері відкрилися, визирнув Омельченко
Після закриття сесії Черновецького по черзі привітали представники духовенства, син Степан та однопартійці. До колонної зали занесли напівсолодке "Українське" Київського заводу шампанських вин. Коньяку та цукерок, якими зазвичай частували у мерії при Омельченку, не було. Нові депутати розійшлися швидко у чудовому настрої та з бажанням продовжити. Члени виборчкому накрили стіл у себе в комісії, на першому поверсі.
Тим часом Черновецький попрямував до кабінету міського голови. У приміщення пробував увійти через приймальню. Двері особистого кабінету мера були зачинені зсередини. Тоді новий Київський голова спробував увійти через інші — з коридору. Двері відкрилися, визирнув Омельченко. Він кинув одну фразу:
— Через приймальню, — і знову закрився у кабінеті.
Черновецькому таки вдалося потрапити у кабінет. Там, як виявилося пізніше, Омельченко закрився разом із Іваном Салієм і міністром Юрієм Луценком — здавати справи. Два мери з"ясовували стосунки години три. Час від часу з кабінету виходив то Черновецький, то Омельченко. Вони були похмурі та втомлені. Обоє казали, що ні про що не домовилися.
— Поки президент мене не звільнить, я виконую обов"язки голови міської адміністрації, — твердо наполягав Сан Санич.
— Кияни мене вибрали, тому я повністю керую містом, Київрадою й адміністрацією. А указ президента – формальність, — заявляв Леонід Михайлович, юрист за фахом.
Близько 21.00 колишній мер вийшов із будівлі на Хрещатику, 36. Біля центрального входу було дуже брудно. Папірці, пляшки, стрічки залишилися від молодіжного мітингу-дискотеки.
Сьогодні Омельченко і Черновецький збираються разом прийти на роботу в КМДА. В один кабінет.
1 
7644
Коментарі