Київський еколого-культурний центр представив днями складений власноруч перелік вікових дерев столиці.
Екологи вивчали влітку міські столітні дерева, які внесені у державний кадастр. І виявили неточності.
— Наприклад, міською владою заповідано або ж взято під охорону каштани на вулиці Володимирській і на території Києво-Печерської лаври. Але їхня кількість там не вказана. Також заповідано дуби й липи на провулку Делегатському, що на Татарці. Коли ми приїхали, то не знайшли там жодних вікових дерев. Нема й береки на вулиці Банковій, 2. Як і жодної старої груші й туї біля будинків N72, 77 й 74 на вулиці Львівській. Навіть будівлі з такою нумерацією відсутні. Тобто або це державна брехня, або ці дерева повирубували, — каже директор центру Володимир Борейко, 42 роки. Станом на 1 вересня екологи зарахували до складеного ними кадастру й добилися, аби місто взяло під охорону 242 дерева. Ще потрібно внести 49 рослин. Зробити це важко. Власники земель, на яких вони ростуть, не поспішають із цим. Бо зрізати внесене в перелік дерево буде нелегко, або й неможливо.
— Щоби взяти рослину під охорону, слід подати заявку в міське управління екології. Вказати в ній дані й цінність дерева, — роз"яснює юрист центру Борис Васильковський.
Інститут ботаніки Національної академії наук два роки не дає дозволу екологам на заповідання унікального дерева — метасеквої. У Видубицькому монастирі священики не дозволяють охороняти один із найстаріших міських каштанів, йому понад 200 років.
Еколог Володимир Борейко показав "ГПУ" кілька дерев, якими місту слід опікуватися негайно. На перехресті вулиць Стеценка й Саратовської стоїть 450-річний дуб. Він має в обхваті більш як 4 м. Навколо нього — розбиті пляшки, сміття. Його дупло випалене, дерево гниє. Борейко говорить, що місцева молодь так розважається, підпалюючи в дуплі бензин.
— Він нікому не належить. Районний Зеленбуд стверджує, дерево не їхнє. Власники поруч розташованої автозаправки, твердять те саме. Господар ділянки має дати дозвіл, аби заповісти його, — розповідає еколог. — Інакше дуб зрубають, і нікого не покарають, — веде далі він.
У столиці є п"ять дубів, які треба охороняти.
Один із них — 400-річний "Козацький дуб Тараса" у меморіальному комплексі "Хата на Пріорці", де мешкав Тарас Шевченко. Музей розташовано на вул. Вишгородській, 5. Дуб стоїть неподалік хати. Має 4,5 м у обхваті, його висота — 15. Існує легенда, що під деревом відпочивав письменник. Тепер він стоїть без огорожі. "Юля + Коля", "Тут була Іруха" — такими автографами обписана рослина.
Землебуд Подільського району не хоче, аби дуб взяли під охорону. Запевняють, воно аварійне, може впасти. Тим часом рослина хворіє, гниє, дупло розсохлося до 5 м заввишки.
Володимир Борейко згадує, як узимку на Водохреща в Гідропарку хотіли спиляти найстарішу міську тополю. Екологи ледве відстояли.
— Міські начальники чомусь вирішили, що коли в Гідропарку купатиметься президент, то гілка впаде йому на голову. Дали наказ зеленбудівцям зрубати тополю, хоча дерево охороняється. Це замість того, аби підв"язати гілки, — розказує Борейко.
Найстаріший у місті дуб, якому 700 років, росте на вул. Осиповського, 1, що в Подільському районі. Його назвали на честь відомого лісовода Вільгельма Крістера. Дерево оберігають 8 років. Воно огороджене, з табличкою, яка попереджає, що рослина внесена до природного заповідного фонду й охороняється законом. Міська влада також обгородила перед виборами мера 500-річну липу Петра Могили, яка росте на Андріївському узвозі.
— Ми боялися, що це дерево коли-небудь спалять наркомани. Вони полюбляли "ширятися" у дуплі. Минулого року ми чистили його. Із дупла витягли п"ять мішків сміття. Там були шприци, презервативи, інший непотріб, — пояснює Борейко.
Під словосполученням "вікові дерева", екологи мають на увазі рослини, яким понад 300 років. Їх у столиці охороняють із 1972 року.
8 
7644
Коментарі