– Перевіряєте, чи це не російський товар? – підходить молода продавщиця у супермаркеті. Я кручу в руках пляшку горілки відомого бренда. Збираюсь купити на сувенір закордонним друзям. – Зараз так усі. Російське ніхто не хоче брати. Ось на цих полицях українське – вибирайте.
Наш сімейний бойкот товарів російського виробництва триває давно: спершу не хотіли фінансувати війну з Грузією, потім просто тоталітарний режим. Тепер – це річ принципова. Маємо навіть додаток "Бойкот окупантів" на телефоні: підводиш камеру на штрих-код, вона його сканує і видає результат. Якщо виробник український, програма сповіщає: можете купувати цей товар. Але для певності перевірте, чи виробника немає в переліку компаній-перевертнів. Якщо річ вироблена ні в Україні, ні в Росії, попереджає: купуй на власний розсуд. Якщо товар російський – миготить червоний екран.
Власний бойкот оголосила 5-річна донька.
– Не хочу пісеньки Happy Birthday на день народження. Чого її всім співають – хіба нема української?
Серед українських дитячих пісеньок в інтернеті знайшла "Бабуся-пташечка", "Мій вусатий дід", "Мамина співанка", "Я маленька бойківчанка". Було навіть "Дитяче R-n-B" і жодного україномовного аналога Happy Birthday чи "Пусть бегут неуклюже". Тож на дитячому святі ми співали й танцювали під пісню "Вінні Пух" Арсена Мірзояна. У приспіві Ведмедик пригадує похід на іменини до Кролика: "А я лише хотів тебе привітати, повітряну кулю – зелену, зелену. І "безвозмєздно" подарувати порожній горшечок із запахом меду!"
Довелося попросити мам інших дітей вивчити вдома пісню. Особливо веселили маленьких гостей слова: "Обурений досі – колючки у носі, на моїх сідницях синці від рушниці". Все це діти завзято показували на сміх публіки ресторану.
Доньці бойкотувати сподобалося. Сказала, що наступного разу запропонує замінити у садочку пісню "Каравай, каравай, кого хочешь, выбирай".
4 
35413
Коментарі
3