У селі лопнув котел. Від сімейної наради, який сусід порадив такий поганий агрегат і де брати гроші на новий, втомився швидко. Перевів розмову на кінохіт "Висоцький. Спасибі, що живий". З'ясувалося, що бачили його всі.
Я фільм про останній рік артиста дивився в переповненому кінотеатрі. Повітря в залі просякло коньячними випарами, як на бардівських фестивалях. Картина здалася підсумком всього життя Висоцького. На сцену він виходив, знаючи, що серце може не витримати. Усвідомлював, що талант не дається просто так. Мусив віддати всього себе іншим, бо відчуває світ глибше за них. А це - страшно, звідси й наркотики. Люди ставали трішечки кращими на його концертах. Навіть кагебіст, який мав документи, що знайдені наркотики належать Висоцькому, нищить докази.
За столом першою слово взяла своячка - любителька світських бесід:
Пристрасть до збагачення передалася у спадок сину
- Я вообще не понимаю, зачем этот фильм. Еще больше поражает, что кино о Высоцком-наркомане снял его сын.
Далі дійшла висновку, що Володимир Семенович дуже любив гроші. Адже виходив виступати, навіть коли лікарі забороняли. Мало того, пристрасть до збагачення передалася у спадок сину. Бо іншої причини, ніж підзаробити на такому скандальному фільмі, немає. І взагалі, краще було показати молоді роки Висоцького чи любовну лінію з французькою актрисою.
Навряд такий сюжет зачепив би тих, хто поруч зі мною дихав коньяком у кінозалі. Такі історії вони бачили десятки разів.
Моя родичка дивилася стрічку вдома. Нещодавно її чоловік придбав домашній кінотеатр. Виділили під нього окрему кімнату. DVD з фільмом вона подарувала своєму батькові на 23 лютого. Коли і від нього почув, що кіно про наркомана - погане, спитав:
- То скільки старий котел прослужив?
2 
1
Коментарі
14