- Ти кажеш, наш президент може просто на вулиці сфотографуватися з іноземцями? Який класний у нас президент. Я за нього голосувала.
Так відреагувала моя знайома, дізнавшись, що я випадково зустріла президента Польщі Броніслава Коморовського у місті Кєльце Свєнтокшизького воєводства.
Спочатку я побачила в центрі міста двох велосипедистів-лікарів, які виконували роль швидкої допомоги. Потім помітила пожежну машину, кілька поліцейських, іще одну "швидку". Трохи далі, біля дверей місцевого музею - два чорні Mercedes'и. На одному з них червоно-білий державний прапорець. Президент Коморовський має ось-ось вийти. Журналісти тримають камери напоготові. Місцеві "маленькі поляки" розсідаються в затінку на газоні й фотографують на мобілки авто й президентських охоронців. Я вмощуюся поряд на траві.
- Дивись, он там із вікна ще один виглядає, - перемовляються жінки.
В однієї з них прозора торбинка зі щойно купленими лисичками. Інша тримає на повідку таксу з посивілою мордочкою.
- Ага. І ось там двоє.
- Ну що ти хочеш, це ж президент. У нього має бути гарна охорона.
Коморовський виходить на вулицю й прямує до людей привітатися. Дівчина в джинсах і білій майці підбігає до нього. Просить подругу сфотографувати її з президентом. Підтягуються й інші. Глава держави позує й тисне всім руки. І своєму охоронцеві - чорнявому охайно зачесаному хлопцеві. Розуміє, що помилився. Обидва сміються.
Ще з півтора десятка людей підходять ближче. Вони розгубилися від несподіваної уваги й починають аплодувати - аби зробити Коморовському приємність. Це дуже зворушливо. Мені теж закортіло сфотографуватися з президентом. Щоб відчути оцю польську радість - так, ніби я теж за нього голосувала.
Коментарі
2