Переговори в мінському форматі повинні продовжуватися. Так вважає представник України в контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, другий президент України Леонід Кучма. Мовляв, іншого варіанту немає. Я погоджуюся з ним, що на сьогоднішній день альтернатива Мінським угодам відсутня. Але вони не є панацеєю. Бо ситуація нестабільна та може змінитися через деякий час. Правда, твердження про те, що якби вони виконувалися, був би мир, теж важко спростувати. Але проблема в тому, що потрібна згода усіх сторін. Якщо одна з них цього не робить, не можна сподіватися на повну реалізацію домовленостей.
Кучма каже, що все залежить від того, чи вистачить Заходу та США сили волі та духу дотиснути Росію, щоб вона виконувала Мінські протоколи. Не знаю, що він тут має на увазі. Все одно цей процес буде розтягуватися в часі. Демаршів, як то оголошення війни чи чогось подібного, не буде. На це не варто розраховувати. Буде складна та тривала взаємодія, де не буде простих рішень. Коли ми маємо справу з державою, яка володіє ядерною зброєю, зі своїм своєрідним уявленням про безпеку та справедливість, без проблем питання не вирішиш. З іншого боку, координація зусиль буде. Процес не такий швидкий, як нам би хотілося. Ситуація розтягнеться на роки. Але не треба забувати, що в світі можливі швидкі та неочікувані зміни. Чинники можуть бути абсолютно непередбачуваними. У Москві може відбутися заміна керівництва. Крім того, ситуація в Росії може вийти з-під контролю і не розвиватися так, як планують кремлівські стратеги. Загадувати не можна. Як і у випадку із Радянським Союзом, зміни в Російській Федерації відбуватимуться зсередини. Сама масштабність "холодної війни" передбачає, що тиск на неї буде постійно зростати. Країна витрачатиме чимало ресурсів. Тому можуть з'явитися сили, які можуть скласти альтернативу існуючому режиму.
Але сьогодні за жодних обставин ми не можемо інтегрувати окуповані території Донбасу в Україну. Є багато причин - як економічних, так і політичних. Повернення їх в тому вигляді, в якому вони зараз існують, дуже ускладнить наші реформи та стратегічний шлях у Європу. Тому нам це не потрібно. Тим більше, що це означатиме серйозні політичні поступки з боку України. Ми на таке піти не можемо. Суспільство це не підтримає. З іншого боку, ми не відмовляємося від своїх територій. Наші кордонні чинні та недоторканні. Рано чи пізно ми відновимо свій суверенітет. Для цього лише потрібен час. Поки, оскільки Верховна Рада оголосила ті території окупованими, всю відповідальність за економіку та місцеве населення несе країна-окупант - Росія. Тому нам немає сенсу забезпечувати їх грошима, продуктами харчування та підтримувати економічну співпрацю.
3 
1
Коментарі