На переговорах контактної групи між представниками України, самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" за участю ОБСЄ в п'ятницю 5 вересня був підписаний протокол про припинення вогню на Донбасі з 18.00 п'ятниці. Протокол складається з 12 пунктів і передбачає, зокрема, обмін військовополоненими, забезпечення гуманітарної допомоги, моніторинг режиму припинення вогню на кордоні.
Ці домовленості є вимушеними. Всі сторони конфлікту відчули необхідність паузи. Ми вели війну, виходячи з того, що воюємо проти терористів, або груп, які є військовими, але не регулярної армії Росії. Головною метою було оточити і змусити бойовиків, у яких закінчуються боєзапаси, капітулювати, або відступити і прориватися до кордону. Після залучення регулярних російських військ, нам необхідне перегрупування, створення лінії оборони, створення опорних пунктів, які дозволять нам втримати ситуацію, здійснити мінування території. Треба повністю переформатувати стратегію і тактику. І зрозуміло, що краще це зробити в умовах "перемир'я", коли немає можливостей для подальшого наступу. Також маємо можливість дійснити ротацію.
В тексті "мінської угоди" не згадується ані "ЛНР", ані "ДНР". Це означає, що вони ніяким чином не легалізовані. Протокол є офіційним документом. Є питання до пункту угоди "про особливий статус" окремих районів в Донецькій та Луганській областях. Хоча насправді мова йде лише про райони, які зараз окуповані російськими військами. Цим спеціальним законом ми констатуємо, що ми не контролюємо ці райони. Але про цей статус нічого не зазначено, занадто розмите поняття. Думаю, найближчим часом Рада не ухвалить такого закону. Все залежить від того, як будуть інтерпретувати "особливий статус". Мова може йти про самоврядування, децентралізацію в рамках єдиного політичного тіла і без всіляких автономних утворень і федералізації. Тим паче, що питання децентралізації - це тема обговорення для всієї країни, а не лише територій, які перебувають під окупацією. Тому якогось ексклюзивного законопроекту для конкретних територій не буде.
Складним також залишається питання забезпечення моніторингу ОБСЄ щодо незастосування зброї. Згадується сліпота, яка дуже часто настає при обстрілі українських військ вже під час "перемир'я", постачання російської зброї через кордон, чи обстріли з боку Росії. Треба врахувати і те, що в ОБСЄ дуже потужне російське лобі.
Загалом треба говорити категорично: або "мінська угода" виконується у повному обсязі і тоді ми бачимо роззброєння незаконних формувань, відвід військ, закриття кордону, звільнення заручників. Або вона не виконується.
Як на мене, вона не виконається. Вже зараз чути заяви окремих представників цих терористичних організацій про перегляд угоди.
1 
1
Коментарі