27 квітня, понеділок — святителя Мартина сповідника, Папи Римського (VІІІ ст.). Звинувачений у зраді, відбував заслання в Херсонесі Таврійському, нині — Севастополь у Криму. Там помер від хвороб, голоду й нужди. Якщо жаби на Мартина кричать, то після Мартина мовчать — похолоднішає.
28 квітня, вівторок — мученика Пуда, апостола з числа 70 учнів Христа (І ст.). Обіймав високі посади в римському сенаті. Удома ж влаштував християнську церкву, де проповідував апостол Павло. За імператора Нерона Пуд прийняв мученицьку смерть за християнську віру. Якщо посадити цього дня кавуни, то вродять "пудовими" — по 16 й більше кілограмів.
29 квітня, середа — Іллінсько-Чернігівської ікони Божої Матері. Попередила про напад татар на Чернігів: наприкінці квітня 1662 року ікона протягом тижня сльозоточила. До неї звертаються з молитвами про захист від ворогів.
30 квітня, четвер — преподобного Зосими, засновника Соловецького монастиря на півночі Росії ( ХVІ ст.). Опікун бджіл і пасічників. Посеред пасіки становили ікону Зосими, щоб він захистив бджіл від пошесті, пасіку від злодіїв. Цього дня її тричі обходили за сонцем зі страсною свічкою, скроплювали свяченою водою вулики й борті. При вході на пасіку прибивали кобилячу голову або вовчу пащу, щоб вони "захищали" бджіл від напасників.
1 травня, п"ятниця — святих мучеників Віктора, Зотика, Зинона, Акиндина, Северина, Кесаря (ІV ст.). Побачивши мужність і стійкість святого Георгія під час тортур, увірували у Христа. За це їм відрубали голови в місті Никомидії (сучасний Ізміт, околиця Стамбула).
2 травня, субота — преподобного Івана Вітхопещерника з Лаври святого Харитона — найдавнішої палестинської обителі (VІІІ ст.). Цього дня жінки мочили у воді наткані за зиму сувої полотна, збивали їх праниками й відбілювали на сонці. Виносили полотно в поле, клали на нього пиріг і зверталися до святого з молитвою, щоб добре вродили коноплі й льон. Якщо початок травня холодний, наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
3 травня, неділя — згадують жінок-мироносиць, які принесли миро до гробу Господнього, щоб намастити тіло Христа, й першими дізналися про його воскресіння. Щоб багато вродило гарбузів, їх садять тоді, коли на небі багато хмарин і череда йде з поля додому.
1 
1
Коментарі