Засідання Всенародного конгресу українського населення Закарпаття провели у спортзалі школи міста Хуст 21 січня 1919-го. На ньому проголосували за обєднання з Українською Народною Республікою.
"Голова зборів Михайло Бращайко запитав народ: "Куди ми хочемо прилучитися? До Угорщини? Чи, може, до Чехословаччини? Чи до України? — До України! — закричали делегати", - згадували учасники конгресу.
До участі у конгресі було залучено 420 делегатів і запрошено близько 1 тис. гостей. Із 400 сіл і міст тогочасного Закарпаття у Хустському конгресі брали участь жителі 175 населених пунктів, пише zakarpatia.com.
Вони проголосували за співіснування в єдиній Українській державі, але з можливістю автономного управління. Одночасно було категорично заявлено про небажання жити в Угорщині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали відео Закарпаття після нападу Угорщини
"Всенародні Збори Угорських русинів-українців з дня 21-го січня 1919-го висказують з'єднати всіх русинів-українців із комітатів Мараморош, Угоча, Берег, Земплин, Шариш, Спіш и Абауй-Торна і прилучення русинами-українцями заселених земель до Соборної України, - йдеться у рішенні. - Просячи, щоб нова держава при виконуванні сеї злуки узглядила особливе положення угорських русинів-українців. Для того Всенародні збори заявляють, що руський-український нарід Угорщини 10-й закон про руську країну, даний у Будапешті з року 1918-го, не признають законом, бо повстав без його волі та без заступництва народу".
У селі Ясіня теперішньої Закарпатської області 9 січня 1919-го колядники роззброїли угорських солдат і проголосили Гуцульську республіку.
Перед тим населення Буковини і Закарпаття висловилося за входження до складу Західноукраїнської Народної Республіки. На початку листопада 1918-го створили загін місцевої міліції, щоб не допустити грабежів з боку австро-угорських солдатів.
Коментарі