Радянська міліція знищила виставку картин московських митців-авангардистів за допомогою бульдозерів і поливальних машин 15 вересня 1974 року. Виставку прозвали "бульдозерною".
Влада визнавала у мистецтві лише напрямок соціалістичного реалізму. Він мав відображати "епоху класової боротьби" і побудову "світлого комунізму". Художники, які не приймали його, зазнавали цькувань і переслідувань. Їх позбавили можливостей демонструвати картини офіційно. Тоді вирішили виставляти твори під відкритим небом.
Ініціатором виставки стали колекціонер Олександр Глезер та 13 митців. Планували організувати її на Червоній площі, згодом вирішили розкластись у Беляєво на пустирі. Подали заявку до Московської міськради, яка прямо заборонити виставку не могла. Захід отримав назву "Перший осінній огляд картин на відкритому повітрі" та мав пройти 15 вересня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2017 року в Росії розгромили виставку дитячих малюнків про Донбас
У призначений день органи міліції почали затримувати деяких художників-учасників на станціях метро. Тих, хто прибув на пустир, без інцидентів оточили люди у робочій формі, які також були працівниками міліції. Почали скаржитись, що їм "заважають проводити суботник у неділю". Накинулися на художників із кулаками і почали нищити картини. В хід пішла і важка техніка. Окрім митців, побиття зазнали і численні гості, випадкові перехожі та навіть іноземні журналісти.
Згодом, про розгром виставки знав увесь світ. Після розголосу вищі кола комуністичної партії розкритикували рішення місцевої влади застосувати силу, констатувавши, що Московська міська рада налаштувала проти СРСР не лише "буржуазну" пресу, а й західні комуністичні партії.
Влада майже миттєво пішла на поступки і дозволила організувати нову виставку. Вона відбулася 29 вересня 1974 року в Ізмайловському парку під охороною міліції. Отримала неофіційну назву "4 години свободи".
На набережній річки у Москві 10 червня 1964-го відкрили бронзовий пам'ятник українському поетові Тарасу Шевченку.
Радянському керівництву стало відомо, що пам'ятник поетові в столиці США має бути встановлений влітку 1964 року. На його спорудження збирала кошти уся українська еміграція. Тодішній перший секретар ЦК Компартії Радянського Союзу Микита Хрущов захотів встановити пам'ятник Шевченкові раніше за американських діаспорян.




















Коментарі