"Усіх нас не перевішаєте!" - на могилі Івасюка декламували його вірші і співали пісні

24 квітня 1979 року зник український композитор Володимир Івасюк. 18 травня його тіло знайшли у Брюховицькому лісі неподалік Львова.

Знаменитий український поет та композитор, один із основоположників української естрадної музики Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року. Сім'я переїхала до Чернівців. Івасюк успішно склав вступні іспити до медичного інституту, невдовзі звідти його виключили. Хлопець пішов працювати на завод. Керував заводським хором. Через рік поновився в медінституті. Продовжує писати пісні і музику. Написав понад 100 пісень та музику до кількох спектаклів. Найвідомішими творами Івасюка стали "Червона рута", "Я піду в далекі гори", "Водограй", "Балада про мальви", "Лиш раз цвіте любов". Його життя трагічно обірвалося у 30 років. 18 травня 1979 року у Брюховицькому лісі під Львовом його знайшли мертвим. Тіло чоловіка висіло на мотузці. Під деревом валялася його порожня сумка, у кишені лежали дрібні гроші. Досі залишається таємницею обставини смерті композитора. Причини смерті називають різні – самогубство через кохання, замовне вбивство агентами КДБ, творча криза.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 45 років тому в ефірі вперше прозвучала пісня "Червона рута"

Слідчі відстоювали формулу "божевільний самогубця". Інші версії не розглядали. За однією з неофіційних версій, це було убивство, в якому брали участь співробітники КДБ. Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф "таємно". Родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили.

Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 року у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади. На Личаківське кладовище прийшли більше 10 тис. чоловік. Труну несли на руках до самого цвинтаря. На могилі були гори квітів і вінків, які міліція викинула в той самий день, а наступного - люди принесли їх іще більше. І так тривало протягом місяця. Про цю подію писали вірші й декламували на могилі Івасюка, а також розклеювали на будинках і деревах. Зміст всіх їх полягав у такому: "Усіх нас не перевішаєте! Усіх не переб'єте!".

×