22 червня 860 року імператор Візантії Михаїл III уклав із київським князем Аскольдом договір про "мир і любов" та заплатив ручисам великий викуп.

За чотири доби до того, 8 тис. руських воїнів та варягів на чолі з Аскольдом, на декількасот лодіях, минули залізний ланцюг, вдерлися до затоки Золотий Ріг і взяли в облогу столицю Візантійської імперії – Константинополь.

Місто охороняла лише невелика залога та городяни, адже ще навесні 860-го імператор Михаїл на чолі 40-тисячного війська рушив війною на арабів углиб Малоазійського півострова. Залогою командував градоначальник Ориха та патріарх Фотій. Частину військ розташували в зовнішніх укріпленнях біля міських стін. Їх вдалося втримати.

Втрати русичів під час штурмів були незначними, але і втрати візантійського гарнізону теж. Аскольд відмовився від ідеї взяти місто та дозволив своїм воїнам спустошувати передмістя, навколишні поселення і монастирі. Частина війська на кораблях вирушила на Принцеві острови та захопила цінну здобич й полонених.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Християнські святині з Константинополя хрестоносці вивезли в Європу

Після переговорів сторони уклали мирний договір. Текст угоди не зберігся, але дослідники припускають, що вона забезпечувала права руських та варязьких купців у Візантії.

Похід 860 року мав велике значення. Давньоруська держава вперше сповістила світ про своє існування та могутність. Незабаром після походу наближені до Аскольда русичі відправили до Константинополя посольство із проханням охреститися. Пізніше відбулося Аскольдове хрещення частини руської еліти.

Сама ідея військових походів у візантійські володіння стала популярною серед майбутніх правителів Київської Русі.

×