Чекісти розстріляли 39 членів Центрального українського повстанського комітету - Цупкому, 28 серпня 1921 року в Києві. Військово-політичний центр готував всеукраїнське антибільшовицьке повстання.
Цупком створили у столиці 18 березня 1921 року. Його діячі планували повалити більшовицьку владу і проголосити відновлення незалежної Української Народної Республіки. Центр мав зв'язки з урядом Симона Петлюри в еміграції.
Спочатку його очолив український есер Іван Чепілко. Підтримали Цупком і впливові отамани Київщини, які погодилися стати військовими керівниками повстанських сил.
Чекісти швидко дізналися про існування повстанського комітету і почали відстежувати його діяльність, чому сприяли самі повстанці. Через погану підготовку початок повстання постійно переносили. У цей час радянські каральні органи викривали окремі військові структури та сіяли розбрат серед членів організації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Криму розстріляли вчених та політиків
18 червня 1921 року чекісти провели спецоперацію в Києві та Ірпені, куди перед тим переїхав штаб комітету. У результаті все керівництво Цупкому арештували. Після цієї звістки деякі отамани одразу здалися більшовикам.
Усього чекісти захопили 1,2 тис. осіб, з яких суду піддали 180. Найвищу міру покарання призначили 39 діячам, серед яких були 4 жінки. Від пострілу в потилицю загинули і співзасновник Української військової організації 25-річний Іван Андрух, поет 42-річний Григорій Чупринка, письменник 29-річний Олександр Грудницький.
Верховний революційний трибунал Радянської України створили 15 квітня 1919-го. Відповідний декрет видав Всеукраїнський центральний виконавчий комітет - ВУЦВК.
Надзвичайний суд розглядав особливо важливі справи про "дискредитування радянської влади, контрреволюційні виступи, саботаж, посадові злочини і шпигунство". Їх передавали до ВУЦВК особисто Раднарком України та наркомат юстиції. Розслідування проводили верховні народні слідчі. Засідання трибуналу були відкритими.
Коментарі