Робітничі страйки в Новочеркаську Ростовської області розпочалися 1 червня 1962 року. Влада дозволила військовим та міліції розстрілювати демонстрантів.
Вийти на протести людей змусила державна політика щодо підвищення цін на продукти. Вони опинилися на межі виживання, не могли купити навіть м'яса.
Підвищення зарплати та відповідей, як жити далі, вимагали від начальства робітники місцевого електровозобудівного заводу. Але їм сказали: "Немає грошей на пиріжки з м'ясом - їжте з лівером", за іншою версією - "Разом будемо їсти пиріжки". Це викликало загальне обурення. Після того мітингували вже 5 тис. осіб. Частина страйкарів перекрила залізницю та зупинила потяг "Саратов-Ростов". На ньому написали "Хрущова на м'ясо!" Здійснювали погроми інших підприємств.
Про події в Новочеркаську доповіли першому секретарю Микиті Хрущову. Та замість встановлення діалогу він розпорядився "придушити антирадянський бунт усіма способами та в найкоротші терміни". До міста нагнали спецназ внутрішніх військ, військових, а в ніч на 2 червня танки та бронетранспортери. Тоді ж почалися перші арешти "провокаторів". У відповідь, вночі в місті з'явилися листівки, в яких засуджували владу та Хрущова. Але вдень, за допомогою, сили робітників витіснили з території заводу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проти угорських студентів радянські війська застосували авіацію, артилерію і танки
Дії влади та військових спричинили ще більший виступ. Робітники сформували колони та рушили до центру міста, де розташовувався Новочеркаський міськком партії. Дізнавшись про це, чиновники доповіли Хрущову, але той повторив наказ придушити бунт.
Шлях мітингувальників пролягав через перегороджений танками міст на річці Тузлов. Командування наказало атакувати робітників танками, але генерал-лейтенант Матвій Шапошников, який командував військами на мосту, відмовився виконати наказ. Наказав танкістам і стрільцям розрядити автомати і здати боєприпаси. Робітники перелізали через техніку та переходили річку вбрід. Солдати ж узяли в місті під охорону всі важливі об'єкти.
Пройшовши перешкоду на мосту, робітники намагалися штурмом узяти будівлю міськкому партії та вчинили погром. Їх відтіснили й почали здійснювати попереджувальні постріли в повітря, що не зупинило натовп. Після того відкрили вогонь на ураження. Це ж повторилося біля міськвідділу міліції та державного банку.
Загалом загинули 26 людей, а 70 чи 87 зазнали поранень. Серед загиблих були й малі діти. Тіла вивозили з міста вночі й ховали на різних кладовищах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кенгірське повстання придушували танками
3 червня протести не зупинилися. Люди закликали вбивати комуністів. Пізніше по радіо виступив член президії ЦК КПРС Фрол Козлов. Він пообіцяв деякі поступки в торгівлі й нормуванні праці. Застосування зброї виправдав проханням "трудящих, які вимагали наведення порядку в місті". Незадовго після цього запровадили комендантську годину. Мітинги пішли на спад.
Після акції заарештували 240 людей. Їх звинуватили в бандитизмі та спробах повалення радянської влади, до страти засудили семеро осіб.
Події, що відбулися в Новочеркаську, ретельно замовчувалися владою. Розповісти про них намагався Шапошников, але за це його звинуватили в "антирадянській агітації і пропаганді". Інформація про події в Новочеркаську стало доступною на початку 1990-х. А реабілітація засуджених відбулася лише 1996 року.
26 травня 1953-го розпочалося Норильське повстання в'язнів. У ньому взяли участь 16 378 людей. Повстання стало найбільшим в історії ГУЛАГу. Розпочалося в Горлагу, що належав до Норильської групи концтаборів у Таймирському окрузі Красноярського краю Росії. Після смерті секретаря ЦК КПРС Йосипа Сталіна 5 березня 1953 року амністія поширилася лише на кримінальників та ув'язнених із малими термінами. У Горлагу багато ув'язнених були політичними.
Понад 70% всієї кількості в'язнів Норильського концтабору були українцями. Здебільшого - націоналісти.
25 травня наглядачі вбили кількох ув'язнених. Наступного дня сталося вбивство в'язнів четвертого й п'ятого табірних відділень. Там і почалося повстання.
4 
35413
Коментарі