Цього дня 215 років тому у Північній Пальмірі у сім'ї гравера Павла Брюлло народився хлопчик. Його назвали Карлом на честь імператора Карла Великого, що жив у ІХ столітті.
Про Карла Брюллова ми знаємо в першу чергу завдяки його активній участі у звільненні з кріпацтва українського генія Тараса Шевченка. Справді, саме Карл Брюллов намалював портрет поета Василя Жуковського, розігравши який вдалося звільнити Шевченка.
Однак це було значно пізніше, коли Карл Брюллов був уже визнаним художником. Однак цьому передував довгий період навчання та становлення художника. З 1809 по 1821 займався живописом в Петербурзькій академії мистецтв. Учень Андрія Івановича Іванова. Брюллов був надзвичайно успішним студентом: він здобув Золоту медаль із класу історичного живопису. Його перша відома робота відноситься до 1820 року — "Нарцис".
Слід зазначити, що Карл став художником не випадково. До мистецького світу була причетна майже вся родина Брюлло. Батько художника був відомим гравером, а брат Олександр - скульптором.
Дослідники творчості художника мало звертають увагу на той факт, що до 1822 році художник підписував свої роботи, як Карл Брюлло. Лише у 1822 році, перед виїздом до Італії, він додав до свого прізвища літеру "в", змінивши його на російський лад.
Що ж до походження родини художника, то його предки походили з Франції. Але оскільки вони були протестантами, то після скасування Нантського едикту у 1685 році залишили Францію і переїхали спершу до Німеччини, а потім до Петербурга.
У 1822 році молодий художник для вдосконалення свого мистецтва вперше поїхав до Італії. У цьому йому сприяла організація меценатів Товариство заохочення художників. Вивчаючи античне мистецтво, Брюллов провів в Італії 12 років.
Художник захоплювався Італією та італійцями, тому створив кілька жанрових картин, а також акварелей. Наприклад, "Італійський ранок" та "Італійка, що збирає виноград". Ці роботи вражають своєю легкістю. Водночас Брюллов продовжував писати картини на історичну на релігійну тематику.
Однак найбільшу славу художникові принесла монументальна картина "Останній день Помпеїв" (1830-1833 роки). Ця картина відображала захоплення античністю, яке поширилося в освічених колах Росії та Європи. Щоб максимально достовірно зобразити загибель Помпеїв, художник побував на місці археологічних розкопок у Помпеях та Геркуланумі.
Про цю картину поет Баратинський написав такі рядки:
И стал "Последний день Помпеи"
Для русской кисти первый день.
У 1836 році художник повертається до Петербурга. Тепер він був уже не обдарованим студентом, а метром. У Петербурзі він викладає у Академії мистецтв, знайомиться з Олександром Пушкіним, Тропініним, бере участь у визволенні з кріпацтва Тараса Шевченка.
У цей період Брюллов намалював більшість своїх відомих портретів, серед них виділяється портрет Василя Жуковського та брата художника Олександра Брюллова.
Однак свободолюбному художнику було дуже важко жити у царській Росії, де все підпорядковується волі монарха. Тому у 1849 році він назавжди покинув Росію, щоб оселитися в Італії. З цим епізодом життя художника пов'язана легенда про те, що перетнувши кордон він зняв з себе весь одяг зі словами, що не хоче брати в Італію навіть пилюку батьківщини-мачухи.
Помер Карл Брюллов у липні 1852 року в невеликому містечку біля Риму. Похований на протестантському кладовищі Монте Тестаччо.
3 
1
Коментарі