5 березня 1953 року на 74-му році життя на дачі в Кунцеві (Підмосков'я) помер голова Ради міністрів СРСР, секретар ЦК КПРС Йосиф Вісаріонович Сталін (Джугашвілі), одноосібний керівник радянської держави упродовж останніх 29 років. Під його керівництвом Радянський Союз став однією з найпотужніших країн світу ціною мільйонних жертв власного народу - масові репресії, штучний голод, депортації цілих народів, придушення будь-кого вільнодумства стали невід'ємною частиною явища, що іменується сталінізм. Про це повідомляє "Цей день в історії".
Йосиф Джугашвілі народився 1879 року у Грузії, на той час частині Російської імперії, у сім'ї шевця і прибиральниці. У 1894 році він закінчив духовне училище в Горі і вступив до Тифліської духовної семінарії, з якої був виключнений 1899-го. За рік до цього він вступив у грузинську соціал-демократичну організацію і зайнявся революційною діяльністю. Після переходу в 1903 році до більшовиків він кілька років займався грабежами і розбоями для поповнення партійної казни.
1912 року за ініціативою Леніна Джугашвілі став членом ЦК Російської соціал-демократичної робітничої партії, 1917-го - Сталін (псевдонім взятий в 1913 році) став членом Політбюро ЦК більшовиків, у 1917-22 роках - наркомом у справах національностей радянської Росії, 1922-го - генеральним секретар ЦК РКП(б), що стало початком узурпації Сталіним влади як в партії, так і в країні в цілому. До кінця 1920-х років він зосередив у своїх руках всю її повноту і 1934 року, після вбивства його останнього конкурента Сергія Кірова, став повновладним правителем СРСР.
1 березня 1953 року 74-літній Сталін був знайдений лежачим на підлозі в їдальні однієї зі своїх дач - за висновком лікарів у нього була паралізована права сторона тіла, про що офіційно повідомили лише через три дні. 5 березня 1953 року о 21:50 Йосиф Сталін помер за офіційною версією - від крововиливу в мозок. Прощання з ним тривало три дні і 9 березня Сталіна поховали поряд із своїм ідейним учителем Володимиром Леніним у мавзолеї, який був перейменований у "Мавзолей В. І. Леніна і Й. В. Сталіна". Спеціальною постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від 6 березня було заплановане спорудження спеціального пантеону, куди планувалося перенести тіла Леніна і Сталіна, а також поховання біля Кремлівської стіни.
По смерті Сталіна розгорілась боротьба за владу у вищому керівництві КПРС, і у листопаді цього ж року першим секретарем ЦК Компартії став Микита Сергійович Хрущов, який у 1956 році на XX з'їзді КПРС розкритикував всю політичну діяльність Сталіна, що посприяло демократизації суспільства і звільненню з тюрем і концтаборів мільйонів безвинних людей. У 1961 році після того, як XXII з'їзд КПРС ухвалив, що "серйозні порушення Сталіним ленінських заповітів, зловживання владою, масові репресії проти чесних радянських людей та інші дії в період культу особи унеможливлюють залишення труни з його тілом в Мавзолеї В. І. Леніна", в ніч на 1 листопада тіло Сталіна винесли з мавзолею і без урочистостей перепоховали біля Кремлівської стіни у Москві.
3 
1
Коментарі
1