
799 років тому цього дня бере свій початок Велика хартія вольностей.
15 червня 1215 року під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Іоан Безземельний скріпив своєю печаткою Велику хартію вольностей (Magna Carta), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися державних законів.
Після поразки у Нормандській кампанії 1214 року архієпископ Кентерберійський закликав баронів добитися від короля закріплених законом гарантій свобод. У 1215 році аристократія збунтувалась і король Іоан був змушений погодитись на прийняття Вимог Баронів, котрі після невеликого редагування і склали основу Хартії вольностей.
Велика хартія заклала основи розвитку демократичних інститутів Англії на багато сторіч наперед. Вона вміщувала 63 статті. Усім вільним людям Хартія гарантувала їхні звичаї і вольності, англійська церква визнавалась вільною, а її сеньйором визнавався папа римський. Піддані королівства дістали право виїжджати з країни і "повертатись y повній безпеці по суші і по воді".
Для контролю за додержанням Хартії король утворив раду з 25 баронів, з якої пізніше утворився парламент Англії. Велику Хартію вольностей підтвердив король Генріх ІІІ в 1225 pоці і остаточно Едуард І в 1297 році. Велика хартія вольностей є частиною британської конституції.
Підписаний королем в 1215 році оригінал документа не зберігся. На сьогоднішній день збереглось чотири оригінальних копії Magna Carta і тринадцять середньовічних копій документа.
Коментарі