Сьогодні, 9 грудня, наші предки відзначали день святого Юрія, якого вважали покровителем мисливців та вовків. Існує ще свято весняного Юрія, що припадає на час, коли пробуджується природа. Зимового Юрія (9 грудня) ще називають Єгорієм, Георгієм Побідоносцем.
Колядковий варіант про Юра, в якого "труба з тура", говорить про те, що цей святий у дохристиянську добу опікувався, мабуть, мисливцями.
Більш чітко це простежується в поліському регіоні. Старі люди розповідали, що колись давно на Юрія відзначалося свято вовків. І відзначали його в оригінальний спосіб: влаштовували відловлювання вовків. Напередодні свята селяни на околиці викопували глибокі круглі ями, закопували посередині стовпа у зріст людини, а зверху на ньому прив'язували порося чи курку. Верхній отвір ями прикривали дерев'яним кружком, який перехилявся, коли на нього стати, і звір падав у яму. За ніч туди могли потрапити кілька хижаків. Мабуть, з цієї причини там, де влаштовували такі лови, й досі живе прислів'я: "І порося ціле, і вовк у ямі". Були й інші варіанти пристроїв відлову вовків.
Традиційно на це свято селяни намагалися прикрити на ніч кошари та хліви, бо вовки на Юрія начебто найчастіше крадуть свійську худобу.
До того ж саме із цим днем пов'язана одна історична подія, яка зафіксувалася у приказці: "Оце тобі і Юр'їв день". У XV—XVIII ст. в Російській імперії був визначений законом період (тиждень до Юрія і тиждень після нього), коли селянам дозволялося вільно переходити від одного землевласника до іншого. 1783 року Катерина ІІ це право ліквідувала, а приказка залишилася.
За цим днем визначали й погоду: "Який день на Юрія — така й зима".
Образ Юрія як опікуна середньовічного рицарства Європи з'явився вже після прийняття християнства. У слов'янських народів Юрій успадкував вовчі атрибути своїх попередників — він господар і годівник вовків, а подекуди символізував образ вовка. Може, саме тому в Литві та в українському Поліссі вовків донедавна називали "хортами святого Юрія"? Сліди культу вовка як тотема пращурів збереглися майже до нашого часу в Західному Поліссі. Люди вірили, що, зустрівшись із хижаком, достатньо промовити: "І я вовк", як він тебе обмине.
1 
1
Коментарі