Архіпелаг у Білому морі — Соловецькі острови, складається з шести великих та десятків дрібних островів. Там радянська влада організувала Соловецький табір особливого призначення - СЛОН. 6 червня 1923 року до нього привозять першу партію ув'язнених з радянських концентраційних таборів.

Перша сотня політичних в'язнів будує житло. Через місяць привозять ще 150 соціалістів і анархістів. До вересня число табірників вже перевищує 3 тис. осіб - 2714 чоловіків і 335 жінок. В'язнів поділяють на три групи. Перша - "політики" - політичні в'язні - анархісти або члени соціалістичних партій, користуються пільговим режимом, отримують подвійний пайок, до примусових робіт не залучаються. Друга група - "каери" або "контрреволюціонери" - це царські військові, цивільні чиновники, духовенство, інтелігенція, дворяни і буржуазія, іноземці. Живуть разом з кримінальниками, працюють на найважчих роботах. "Шпана" - кримінальні злочинці, можуть обирати легку роботу на заводі, їх щорічно амністують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За наказом Сталіна баржу із в'язнями підірвали в Східно-сибірському морі

Ув'язненим залежно від віку і статі дають роботу – рубати ліс, будувати нові бараки і тюрми, працювати в механічному, шкіряному, гончарному заводах, смолокурні. За невиконання плану залишають на морозі в лісі на кілька годин. Влітку ставлять на "комарики": прив'язують голим у лісі, де хмарами літають комарі. За відмову працювати – розстрілюють на місці.

Відвідати острови запрошують письменника Максима Горького (1868-1936). Партійне керівництво хоче, щоб він описав, як праця перевиховує вчорашніх "ворогів народу". 20 червня 1929 року Горький відвідує табори, спілкується із "підставними" в'язнями у новенькій формі. В Москві пише нарис "Соловки". Наводить репліки в'язнів: "Все-таки не тюрма", "Працюємо по закону – вісім годин", "За хорошу роботу дають пайок". Наприкінці автор підсумовує: "Мені здається – висновок ясний: необхідні такі табори, як Соловки".

Наприкінці 30-х років в багатьох соловчан терміни ув'язнення добігають кінця. Вихід на волю "політичних в'язнів" комуністичний режим не може допустити. Ухвалюють рішення "розвантажити" табори. З серпня 1937 року на Соловках почались масові розстріли. Знищили не менш як 30 тисяч в'язнів. У листопаді в урочищі Сандармох розстріляли 170 українців, серед них — драматурга Леся Курбаса, літераторів Миколу Куліша, Валер'яна Підмогильного, Миколу Зерова, професора Сергія Грушевського.

Після розстрілів Радянський Союз починає війну з Фінляндією. В'язнів, що пережили "чистку" вивозять на материк. СЛОН ліквідовують.

×