Радянська Росія 25 лютого 1919-го відібрала 4 північні повіти Чернігівської губернії України. У квітні того ж року включила їх до складу новоствореної Гомельської губернії РРФСР. Україна втратила Стародубщину.
На початку Першої світової війни територія Чернігівської гуребнії займала площу 52 тис. кв. км. Вона була другою найбільшою в Україні губернією після Харківської. Нараховувала 15 повітів, 3 тис. населених пунктів, 1,7 тис. сіл, 1,3 тис. хуторів, 31 слободу, 11 залізничних станцій і 4 селища, пише історик Ірина Еткіна у статті "Втрата Україною північних територій Чернігівської губернії".
Питання кордонів губернії в період Української революції піднімалось декілька разів. Вперше за Тимчасового уряду Росії. Ще 1917-го той вимагав від Української Центральної Ради передачі 4 північних повітів: Стародубського, Суразького, Новозибківського, Мглинського як неукраїнських, але після більшовицького перевороту населення охоче сприйняло ідею залишитись у складі автономної України.
Вдруге питання Чернігівщини підняли на переговорах із країнами Четвертного Союзу в Брест-Литовську. Тоді між Україною та більшовицькою Росією щодо губернії встановили "нейтральну зону".
"Більшовізація, таємнича країною прифронтової смуги, край спалених сіл, канібальської ненависті нащадків Пугачова, область найбільш відчайдушної каторжної потолочі, від якої наполовину відхрестилася навіть сама радянська влада", - писали про "зону" в газеті "Чернігівська земля".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Частину українських земель приєднали до Білорусі
Після захоплення України більшовиками 1919-го постало питання створення Гомельської губернії у складі Росії. Голова уряду УСРР Християн Раковський вважав, що північні повіти Чернігівщини мають залишатися в Україні, бо традиційно купляють хліб у південних повітах. Претендували на землі також білоруси. Але проєкт створення Гомельської губернії розроблявся у наркоматах РРФСР, тому ні політиків республік, ні жителів ніхто не питав.
За підставу приєднання Клицівського, Новозибковського, Мглинського, Стародубівського повітів обрали фактичну відокремленість їх від України та наявність тимчасового губернського центру у містечку Клинці. При цьому більшовики очікували спротиву білорусів, а не українців, попри наявність у повітах "куркульських і сепаратистських елементів" та їхню "пшенично-українську орієнтацію".
1926-го землі губернії частково передадуть Білорусі, решта залишаться у складі Брянської губернії РРФСР.
Тимчасовий робітничо-селянський уряд України створили у Курську 28 листопада 1918-го. Так росіяни хотіли завуалювати військове вторгнення в Україну. Уряд очолив більшовик Георгій П'ятаков. До нього входили майбутні відомі радянські діячі, як-от Климент Ворошилов, Володимир Затонський, Федір Сергеєв – Артем і навіть Юрій Коцюбинський – син видатного українського письменника.
5 
35413
Коментарі