Історик Михайло Грушевський повернувся до Києва із заслання 26 березня 1917 року. Його обрали головою Української Центральної Ради.
Жандарми арештували вченого 28 листопада 1914-го. Звинувачували у шпигунстві на користь Австро-Угорщини, що була суперником Російської імперії у Першій світовій війні. Грушевський довгий час працював у Львові, очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Також "шили" причетність до створення Легіону Українських січових стрільців.
Майже 2,5 місяця сидів у Лук'янівській в'язниці, де витримав 16 допитів. Згодом відправили власним коштом на заслання до Симбірська - тепер Ульяновська в Росії. Змушений був скласти повноваження голови Українського наукового товариства, створеного за його ініціативою в Києві 1906-го. Потім перевели до Казані. Про це клопотали Петроградська академія наук і російські вчені, серед яких мав багато знайомих. Грушевському дозволили займатися наукою, але заборонили викладати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві радилися, що робити далі з Росією
1916-го переїхав до Москви, де працював над 8-м томом "Усторії України-Руси" та поновив роботу московської філії політичного Товариства українських поступовців.
Поїхати до Києва зміг лише після падіння монархії в Росії. За 2 доби після повернення обійняв посаду голови ЦР. На ній перебував до 29 квітня 1918-го.
"Був людиною у повному значенні того слова. Але мав одну органічну хибу: безмежне честолюбство, - згадував історик Дмитро Дорошенко. - Він звик володіти й наказувати, і всі йому підпорядковувалися, бо він мав в очах людей авторитет, придбаний його розумом і працею. Його ваги як ученого, культурного діяча не можуть заперечити і ті, хто до його політичної діяльности ставиться негативно".
4 (17) березня 1917-го в Києві створили новий представницький орган - Українську Центральну Раду. Приводом стала звістка про повалення монархії в Росії. Попередня ініціатива належала представникам Товариства українських поступовців - політичної і громадської організації, що вийшла з російського підпілля. Вони прагнули проголосити свою Раду українським об'єднувальним центром.
Коментарі