6 травня 1910 року в італійському містечку Оспедалетті обірвалося життя мовознавця та письменника 47-річного Бориса Грінченка. Чоловік був хворий на туберкульоз. Занедужав у в'язниці, в яку потрапив студентом 1879-го за участь у народницькому гуртку та поширенні заборонених видань соціаліста Сергія Подолинського.
"Сидів він узимку в попідземній холодній і мокрій камері, в арештантському вбранні: полотняні штани і сорочка та вітром підбитий халат, - згадувала дружина Марія Грінченко. - Мерз дуже, а годовано погано: звичайна арештантська їжа та ще дадуть солоної дуже страви, а потім не дають води. Починає грюкати в двері, вимагати води, тоді приходить "начальник" і каже: "Получите воду только тогда, когда признаетесь". І так було не раз і не двічі".
Остаточно здоров'я письменника підірвали звістки про смерть матері, доньки Анастасії й онука 1908-го. Улітку наступного року лікувався в Будаївці під Києвом - нині Боярці. Чисті ліси не допомогли чоловікові, сподівався на теплий клімат Італії, збирав та позичав гроші, однак зима у "країні телят" виявилася холодною та вітряною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер автор першого українського словника
Значну роль у становленні Бориса Грінченка мав "Кобзар" Тараса Шевченка. Саме під його впливом юнак, який зростав у російськомовній збіднілій дворянській родині, почав писати твори українською. Уже 1888 року склав власний буквар, за яким навчав дітей. За рік написав книжечку для читання "Рідне слово".
Займався перекладами відомих творів та складав власні поетичні та літературні збірки - близько 50 оповідань та повістей, драми. Став членом української таємної організації "Братство Тарасівців".
1904 року Борис Грінченко упорядкував чотиритомний словник української мови, що нараховував близько 68 тис. слів. Видав його за 3 роки.
Після скасування Емського указу, що забороняв українську мову, 1906-го, став одним з організаторів і першим головою Київського товариства "Просвіта", був членом Української демократичної партії. Активно відстоював право України на автономію та запровадження української мови в усіх навчальних закладах.
Одним із найяскравіших творів Грінченка був вірш "Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини". У ньому засудив українців, які нічого не роблять для того, щоб країна "дійсно не вмерла".
Борис Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр Роганської волості Харківської губернії - тепер частина селища Прелесне Харківського району Харківської області. Протягом 1874-1879 років навчався в Харківському реальному училищі. Після ув'язнення був позбавлений права на вищу освіту та заробляв на життя самотужки. Учителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини.
2 
35413
Коментарі