У Державному архіві Рівненської області виявили документи про перепоховання радянською владою 1961 року останків князів Любомирських з крипти костелу Святого Антонія у Рівному до Дубенського кладовища. Дослідники взялися визначати місце поховання. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла працівниця архіву та першовідкривач документів Людмила Леонова.
"Ці документи я знайшла раніше, але не було можливості опрацювати. Знала, що там є рішення міської ради. Рішення переважно завжди прямі та сухі. Але я сподівалася на ширшу інформацію. І дійсно, виявила акт про виконання робіт", - каже Людмила Леонова.
У ті часи влада вирішила закрити костьол, звинувачуючи римо-католицьку громаду у "недотриманні угоди про підтримку його стану". Будівля занепала. Особливо у підвалі, де зберігались труни князів та членів їх родини.
"Його закрили і передали конторі "Укрхроніка". Там почав діяти кінотеатр документальних фільмів. Радянській владі треба було прибрати усе "вороже" і знищити понад 200-річну пам'ять про князів-розбудовників міста. Ніби будувати могла лише вона. Тому було неприпустимо, щоб на цвинтарі стояли їх надгробки", - вважає архівіаріус.
Для перепоховання 1961-го створили спеціальну комісію. Її головою був призначений Олексій Мартинов, також входили завідуючий міськкомунгоспом Михайло Печений, завідуючий похоронним бюро Іван Ковалюк, лікар міськсанслужби Мая Кедалова, викладач партшколи Леонід Сердюк, директор міського музею Олександр Молчанов, працівник міськвідділу міліції Степан Деревлев.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали, як у музеї рятують документи УПА
"16 червня перепоховали останки 11 людей. 9 встановили і записали, а 2 надгробки не виявили. Не знали, чиї то останки. Разом із трунами закопали й надгробки. За документами, на кладовищі поховали Юзефа Любомирського - 3-го князя міста з роду Любомирських із 7, та його дружину Людвіку Сосновську. Вона була відома, мабуть, ще більше ніж князь, її кохав національний герой Польщі Тадеуш Костюшко. Він декілька разів приїжджав до міста, щоб із нею зустрітися", - зазначає науковиця.
Поруч з ними лежав князь Фредерік Любомирський. Відомий тим, що побудував 1839 року в місті 1-й середній навчальний заклад – Рівненську гімназію. Це один із найстаріших збережених будинків міста. Фредерік фінансував і рівненські парафіяльні училища. Хотів підняти престиж міста.
Серед перепохованих - останки Станіслава Любомирського. Він побудував приватну електростанцію, яка освітлювала його маєток та центральні вулиці Рівного. Мріяв прокласти трамвайну лінію і навіть вів переговори з Вінницькою міською думою з проханням посприяти. Помер 1919 року.
У міськраді готові профінансувати пошуки останків князів Любомирських та створення символічного пам'ятника.
"Старе кладовище розташоване на вулиці Дубенській і складається з 3 ділянок: католицької, православної і військових поховань. Більшість вважає, що Любомирських поховали на католицькій частині, але ніхто не знає точного місця. Зверталися до міського голови, і він сказав, що обговорювати це треба з істориками, встановити достовірність інформації, а тоді влада готова профінансувати пошуки. Пройшов місяць, але це питання більше не піднімалося. До справи долучилися представники однієї із гілок Любомирських, також нещодавно повідомили нащадка князів - Алекса Любомирського, фотографа з Нью-Йорка", - каже Людмила Леонова.
У костелі діє потужний центр культури міста – філармонія і органний зал. Представники католицької громади та релігійних громад інших міст уже зверталися з проханням повернути храм, але на це не пішли. Також перепоховання останків князів у соборі в разі їх виявлення, імовірно, неможливе. Але багато жителів Рівного підтримують ідею створення пам'ятника чи хоча б встановлення меморіальної дошки.
Відомо, що останній князь міста Адам Любомирський також помер в Рівному. Розбудовував місто, за життя надавав свій парк з маєтком для проведення волинських торгів – великої ярмарки. Вона була 3-ю за значенням після львівських і познанських торгів. Совєти арештували на початкку Другої світової війни за те, що був князем і багатою людиною. Утримували у міській в'язниці, де помер від туберкульозу. Де поховали - невідомо.
6 
1
Коментарі