25 липня 1920 року Євген Петрушевич сформував закордонний уряд Західноукраїнської Народної Республіки у столиці колишньої Австро-Угорщини - Відні. До уряду увійшли досвідчені політики Кость Левицький, Осип Назарук, Йосиф Ганінчак. Останній згодом став генеральним прокурором Австрії.
ЗУНР існувала від 13 листопада 1918 року, а Уряд в екзилі діяв до 15 березня 1923 року.
Західноукраїнська Народна Республіка і її уряд "в екзилі" впродовж 1921-го надсилав українські місії на міжнародні переговори. Їздили посли у Ригу та Женеву. Євген Петрушевич багато уваги приділяв стосункам із США. У лютому 1921-го Ліга Націй визнала окремішність Галичини. У квітні-травні 1922 року питання про долю окупованих Польщею українських земель обговорювалось на Генуезькій конференції, пише газета "День".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому полі, гімном – пісня "Вже воскресла Україна"
Незважаючи на всі ці успіхи, незалежності ЗУНР не вдалося домогтися. 14 березня 1923 року на засіданні Ради послів держав Антанти були визнані кордони Польщі на сході. Намагаючись змінити рішення Ради послів, з президентом Франції Раймоном Пуанкаре зустрічався митрополит Андрей Шептицький, але безуспішно. 15 березня 1923 р. екзильний уряд ЗУНР припинив існування. Ця дата вважається кінцевою в новітньому існуванню західноукраїнської державності.
До 1919 року Збруч був кордоном між Російською та Австро-Угорською імперіями.
За рішенням Паризької мирної конференції Польща отримала право зайняти Галичину.
Тамтешня армія перейшла на Поділля. Столиця УНР на той час знаходилася в Кам'янці-Подільському.
Коментарі