У Мюнхені 30 червня 1947-го відновило роботу Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Найстаріша українська громадська наукова організація перебралося зі Львова.
Його створили 1873-го у Львові подвижники відродження Сходу і Заходу України. В час російської окупації Львова (1914-1915) товариство закрили, знищили його колекції та друкарня.
Під час Другої світової війни більшовики розгромили установу, його музеї та колекції розікрали, окремих діячів репресували та вбили. Діячі НТШ на з'їзді у Баварії вирішили відновити діяльність товариства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перепис показав, яку мову кияни вважають рідною
Це ознаменувало початок четвертого, еміграційного, періоду роботи. На установчих зборах сформували секції – історично-філософічну, філологічну, математично-природописно-лікарську. Створили низку представництв у різних країнах. Найбільш численні - в Нідерландах, Франції, Бельгії, Великій Британії, США.
Першими очільниками НТШ стали ініціатори його відновлення Іван Раковський та Зенон Кузеля. Спочатку місцем розташування управи товариства був Мюнхен, з 1951-го – місто Сарсель у Франції.
Наймасштабнішою стала діяльність НТШ у США з центром у Нью Йорку. У власному будинку розмістилися канцелярія, бібліотека, архіви і конференційна база товариства.
У Львові 20 грудня 1868-го вчені та митці заснували товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Першим головою новоствореного товариства обрали професора академічної гімназії Анатоля Вахнянина.
Товариство сприяло культурно-освітньому і науковому розвитку українців і піднесенню їхньої національної свідомості. Учасники й меценати відкривали музеї, театри, бібліотеки, книгарні, школи. В товаристві активно працювали Леся Українка, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Карпенко-Карий, Семен Гулак-Артемовський.
3 
1
Коментарі