Українські переселенці Іван Пилипів і Василь Єлиняк прибули до Канади 19 вересня 1891 року. Започаткували першу хвилю української трудової еміграції.
Чоловіки походили із села Небилів – тепер Івано-Франківської області. Звідти вирушили до німецького Гамбурга, а потім дісталися Ліверпуля. До Монреалю прибули на пароплаві "Орегон".
Освоївшись на новій землі за 2 роки, сприяли переселенню інших родин українців. Разом вони заснували поселення Една-Стар – тепер у канадській провінції Альберта.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Першу українську газету США видавав священик
До початку Першої світової війни українців у Канаді було понад 75 тис. Переважну більшість з них становили вихідці з Галичини і Буковини. До еміграції людей спонукали малоземелля та низький рівень розвитку промисловості в регіонах - відсутність заробітків. Багатих емігрантів відлякувала економічна і політична нестабільність.
Селилися українці на безлюдних теренах західних провінцій, де одержували гомстед – земельні ділянки на довічне користування. Отримавши їх, об'єднувалися у громади і створювали селища, в яких зберігали національні традиції.
Поодинокі випадки еміграції українців до Канади тривали з 1812 року. Пізніше в Канаді українців чекали цілинні землі у сформованих на кінець XIX століття нових провінціях – Манітоба, Саскачеван та Альберта. Кожен повнолітній переселенець отримував від канадського уряду 65 га землі. Чоловіки і жінки працювали на ній з весни до осені, а в холодну пору року вирушали на заробітки в міста.
Місцеві жителі називали українців не інакше як білими неграми і дикунами. Пізніше вроджена працьовитість, витривалість і терплячість українців змусили канадців змінити ставлення до "галішінс".
2 
35413
Коментарі