Антропологи з Університету штату Вашингтон пов'язали самодеградацію і подальше зникнення цивілізації пуебло з прийнятими в давньому суспільстві шаблонів поведінки.
Періоди засухи, які тривали до десяти років, призводили до неможливості індіанців вирощувати сільськогосподарські культури (перш за все, кукурудзу). Проблеми пуебло вирішували не створенням зрошувальних систем, як в давньому Вавилоні, а міграцією в інші райони. Повідомляє lenta.ru.
Суспільство пуебло, як зазначив співавтор дослідження ,Тім Колер з Університету штату Вашингтон, було "сплетене павутинням церемоній та ритуалів, які вимагають віри в надприродне", щоб забезпечити рясні дощі і хороші врожаї. Динаміка розвитку індіанців під час посухи була передбачувана: соціально-економічна криза, сплеск насилля, релігійне розчарування і подальша міграція на території з більш сприятливим кліматом.
Вчені з'ясували три великих міграції народу пуебло з часу освоєння ними преших нових територій. Раніше археологи описували тільки одну міграцію. Перша міграція відбулася в еру кошикарів III у 5-6 ст. і закінчилася посухою. Потім почалася ера пуебло I, після якої практика зберігання кукурудзи в підземних камерах замінилась на збереження в приміщеннях над землею.
Вчені вважають, що господарські зрушення зумовлені переходом від необмеженого споживання їжі до контрольованого. Ера завершилася посухою приблизно у 890 році. Ера пуебло II (1035-1145 рр.) відзначалася будівництвом великих будівель - найбільших споруд в історії доколумбової Північної Америки (в районі каньйону Чако). Деревина для дахів транспортувалася на відстані до ста кілометрів, що вимагало високого рівня координації.
Пуебло III досягла розквіту в 1250 році, після чого настала найтриваліша для індіанців посуха (саме вона і була раніше відома вченим). Ця ера характеризувалася появою в суспільстві пуебло соціальної відстані, на зміну якій в культурі пуебло IV прийшов більш справедливий розподіл ресурсів.
В ході дослідження археологи проаналізували дані понад тисячу археологічних пам'яток і вивчили більше 30 тисяч даних кільцевих зрізів стовбурів дерев з регіону Чотирьох кутів на південному заході США, який займає територію південного заходу штату Колорадо, північний захід штату Нью-Мексико, північний схід Арізони і південний схід Юти. На спільній ділянці кордону чотирьох штатів знаходиться Монумент чотирьох кутів, в честь якого територія і отримала свою назву. Значну частку серед населення Чотирьох кутів досі займають індіанці. Вчені висувають безліч припущень про причини міграцій і подальшого зникнення цивілізацій в цьому регіоні. Робота американських антропологів дозволяє зробити висновки про важливість кліматичних, релігійних та наукових чинників для економічного розвитку суспільства.
6 
1
Коментарі