У Львові 19 жовтня 1848-го відкрився Собор руських вчених. Протягом тижня обговорювали питання науки. Найбільша дискусія розгорілася навколо мови.
"Довго дуже довго тяжкая поморока покривала отечество наше, в гробі князя нашего Льва зложена. Рік за роком спадали квітки з нашої краси, а новій не нарастали цвіти. Мова наша, колись царствующа, сталася служебною. Але тим сильнійшу знайшла оборону. Бо нарід простим, але правим своїм розумом пізнав, що віра і язик з цілої давної слави єдині позістали забитки", - каже на відкритті Собору руських учених отець Михайло Куземський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчених та професорів арештували вночі
У музейній залі духовної семінарії у Львові зібралися 118 діячів науки. Приїхали ініціатори зібрання Микола Устіянович, Іван Товарницький, Михайло Малиновський. Висунули пропозиції заснувати господарське та історичне товариств, охороняти пам'ятки історії та культури, видати підручник історії України. Найбільша суперечка виникла у мовному питанні.
Головну доповідь про південно-руську мову зачитав Яків Головацький – колишній член Руської Трійці. Багато сперечались щодо шрифту і правопису мови. Консерватори стояли за збереження церковнослов'янської мови і відповідного древнього шрифту, новатори стояли за фонетичний правопис (пишемо як чуємо) і так званий "гражданський" шрифт.
Перемогли новатори, хоча любителі старовини залишили за собою право писати так як їм більше подобається.
Під час операції AB-Aktion нацисти у Львові 4 липня 1941 року розстріляли 45 вчених та професорів. Заарештованих вивели на узгір'я Вулецьких пагорбів до заздалегідь викопаної ями. Чоловіків підводили до неї та розстрілювали.
1 
1
Коментарі