Учням львівської семінарії заборонили видавати книжку українською мовою

"Судило нам ся послідніми бути. Бо коли другі слов'яни верха ся дохаплюють і єстли не вже, то небавом посбратаються з повним ясним сонцем, нам на долині і в густій студеній мраці гибіти", - такими словами розпочинається передмова до альманаху "Русалка Дністровая". Упорядковують його троє львівських семінаристів Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, об'єднані у гурток "Руська трійця". Видають в 1837 році в угорському місті Буда - тепер Будапешт. Містить українські народні пісні, переклади фольклору слов'янських народів, старовинні документи і сучасні вірші українською або, як тоді казали, русинською мовою.

Не друкуються у Львові через заборону цензорів. Трьома роками раніше упорядники "Русалки Дністрової" не змогли видрукувати подібну збірку під назвою "Зоря". Тому змушені шукати видавця у інших містах.

Гроші на альманах надрукований у Буді – 400 гульденів - дає директор Головної школи в Коломиї Микола Верещинський (1793-1882). Це більше ніж заробляє викладач університету за рік. Основну частину тиражу – 800 примірників видавець відправляє у Львів. Тут альманах відразу вилучає поліція. 200 книг з Буди розіслали до дослідників у Києві, Празі, Відні, Варшаві, Москві та Петербурзі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Під сценю зняли підлогу і виявили кілька десятків трупів"

"Во всех ти, душенька, нарядах хороша!" - пише відгук на появу "Русалки Дністрової" на сторінках альманаху "Киевлянин" ректор київського університету Михайло Максимович.

Тим часом у Львові відбуваються арешти авторів та перекладачів текстів "Русалки Дністрової". Польська революційна організація, яка діє в стінах Львівської греко-католицької семінарії засуджує Маркіяна Шашкевича до страти. Його мають втопити в семінарійному туалеті. Четверо семінаристів тягнуть жереб, хто має це зробити.

Більше про видання альманаху "Русалка Дністровая" читайте в журналі "Країна" №32.

×