Указ про ліквідацію гетьманства і утворення Малоросійської колегії підписав цар Петро І у Петербурзі 2 квітня 1722-го. Цей орган мав управляти Лівобережною Україною.
Колегія із 6 осіб мала приймати від населення скарги на українські суди, контролювати фінанси, стежити, щоб старшина не обтяжувала козаків. У грамоті до українського народу Петро I заявив, що Малоросійську колегію засновано для того, щоб "народ український не був ні від кого обтяжений – ані неправими судами, ані утисками старшин".
Проти колегії запротестував гетьман Іван Скоропадський. У травні 1722 року він з'явився до Петербурга і спробував переконати Петра I у відсутності причин для проведення в Гетьманщині перетворень. Виступив проти запровадження в ній колегії, намагався відстояти права козацької України, передбачені договором 1654-го. Його пропозиції були відхилені. Після повернення до тодішньої столиці Глухова, він помер. Замість нього обрали Павла Полуботка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це вони вміють" - видали документ про заборону зловживання чиновників
За 5 років своєї діяльності, колегія взяла участь у десятках заходів зі нищення державних інституцій, економічної самостійності, церкви та української культури.
Припинила діяльність після смерті Петра І.
Тульська бригада Червоної армії перейшла на бік Армії Української Народної Республіки 2 квітня 1919-го у Мозирі - тепер Білорусь.
Перед тим радянські війська отримали наказ захопити Овруч на Житомирщині. Але їх випередила українська армія. Тоді більшовики розпорядилось відбити місто. Їхній 68‑й полк бився настільки неохоче, що був вимушений 3 дні відступати до станції Словечно під містом Мозир. Туди в ніч на 23 березня прибув 67‑й Тульський полк. Вони відразу провели мітинг з вимогою повернути їх додому. Потім сіли до ешелонів і вирушили до Гомеля.
8 
35413
Коментарі