Комісія Московської патріархії прибула в Україну для перевірки заходів "по викоріненню залишків уніатства" 3 січня 1961-го. Прийшла до висновку, що "оправославлення проходить нормально".
Кампанія розпочалася після Другої світової війни, але продовжилася в період хрущовської відлиги. Розробкою заходів займався голова Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР Георгій Карпов з благословення патріарха Алексія I.
Уповноважені священики РПЦ перебували в Станіславській – тепер Івано-Франківській, Львівській,Тернопільській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Від них вимагали посилити контроль за діяльністю уніатських священиків і за знятими з реєстрації храмами.
Уже за пів місяця вони звітували про успіхи у викоріненні унії. Греко-католицьким священникам не дозволяли обслуговувати 2 та більше релігійних громад, здійснювали контроль за їхніми проповідями, не дозволяли висвячення у духовний сан без попередження. Зачіпали уповноважені РПЦ й внутрішнє оздоблення уніатських храмів. Вилучали ікони, конфесіонали, пам'ятні таблиці та навіть лави для сидіння. Станіславський облвиконком заборонив священникам ходити по хатах із колядою та свяченою водою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не прийняли мене в столиці" – предстоятеля греко-католицької церкви допитували в Києві
Попри спільні заходи політиків, священників РПЦ та агентів КДБ, населення не зрікалося свого віросповідання. Єпископат Української греко-католицької церкви продовжував діяти нелегально, хоча про нього й було відомо спецслужбам. Діяли й невеликі групи ченців та священників. Особливо радянські уповноважені побоювалися оточення митрополита Андрея Шептицького та його діючого наступника Йосипа Сліпого, засланого у радянські табори.
Українську греко-католицьку церкву було ліквідовано на території СРСР унаслідок псевдособору. Його скликали у Львові за планом НКВС СРСР у березні 1946-го. Значну частину майна уніатів передали Російській православній церкві, а вірних і духовенство насильно змушували зрікатися своєї віри.
1 
1
Коментарі